App Store Google Play

Внутрішні чи зовнішні зобов’язання?

18.02.2009 12:10

Час зараз такий, що розумієш - краще не провокувати людей, не піднімати градус дискусії. Ситуація й так напружена. Проте така позиція може бути дуже вигідною політикам і міркуваннями збереження стабільності можуть прикриватися бездіяльність та злочинна неефективність. Тому вважаю за краще не мовчати і задати питання, яке останні місяці буквально у всіх на вустах - що для нас важливіше, мається на увазі для країни, суспільства, дотриматися наших внутрішніх чи зовнішніх зобов'язань?

Зокрема, про що держава повинна піклуватися в першу чергу, про те, щоб вітчизняна банківська система розрахувалася з зовнішніми кредиторами, чи з власниками депозитів, тобто фізичними особами - громадянами України?

Я не фахівець в банківській системі, та й навіть в економіці, я простий стурбований громадянин, яких зараз в Україні мільйони. Мої уявлення про ситуацію, якщо їх висловлювати публічно, мені самому дуже нагадують популізм, традиційний для наших політиків, але змінити ці уявлення і розвіяти цей популізм ніхто не поспішає, ніхто не прагне пояснити, що відбувається, що робиться, які будуть наслідки. Можливо наші можновладці вважають, що засліплені магією цифр, блиском мільярдів, які «розходяться» в якості рефінансування, ми не звернемо увагу на те, що ці суми ніяк не відбиваються на наших відносинах з банками? Хай тоді вони відвідають відділення банків «Надра», «Укрпромбанк», багатьох інших, і побачать роздратування, відчай і зневіру на обличчях людей. Що буде з нашими заощадженнями?

Озвучено суму, що наші банки мають виплатити зовнішнім кредиторам в цьому році - більше 5-ти мільярдів доларів. А скільки вони повинні виплатити по депозитам громадянам України? Чому в одному випадку ми зустрічаємо пильну увагу і достатність інформації, а в іншому - інформаційну пустку? Прагнення розрахуватися, в першу чергу і за будь-яку ціну, перед західними кредиторами веде до негативних наслідків і для всієї економіки. Банки активно скуповують валюту для виплати зовнішніх боргів і стимулюють, таким чином, падіння курсу гривні. Проте вкладників українських банків більше цікавить інше - чому відстрочують виплату саме їхніх депозитів, чи не можна було відстрочити виплату зовнішніх запозичень, чи розглядали цей варіант наші очільники, чи зробили щось для цього? Значна частина депозитів була оформлена в гривні, багато хто з власників валютних депозитів погодився б отримувати вклади в гривнах, і це б не впливало на курс гривні.

Банківський сектор України за останні роки наростив міжнародну заборгованість до більш ніж 42-х мільярдів доларів. Цифра значна, але цілком співмірна, за літнім курсом гривни, з коштами отриманими банківською системою України від громадян в якості депозитів - це більше 200 мільярдів гривень. Усі турбуються про репутацію банків перед західними позичальниками, але не перед громадянами, які надали банкам практично аналогічну кількість ресурсів. Зовнішні запозичення стануть доступними, зважаючи на стан справ в світовій економіці, ще не скоро, тоді як кошти від громадян можна було б отримати, за умови належної довіри, вже завтра. За останні 3 місяці минулого року громадяни скупили на готівковому ринку «чистих» 3,4  мільярди доларів; 3,5 мільярдів доларів вони вилучили з депозитів. Вони могли б працювати на українську економіку.

У поточній практиці банківська спільнота має активно заохочувати валютні депозитні вкладення, повернути вилучені з рахунків кошти, що осідають «у панчохах», проте банки дають нам черговий привід їм не довіряти. Я, як і решта вкладників, сьогодні змушений визнавати правоту старшого покоління, наших батьків, які не довіряли свої заощадження банкам, і нам не радили. Ми повірили нашій державі й банківській системі, а тепер вважаємо це помилкою.

Зараз ситуація довкола банку «Надра» розглядається, фактично, виключно в контексті суперечки між Тимошенко та Фірташем, але даруйте, заручниками цієї суперечки є тисячі вкладників банку. Кожен черговий «наїзд» Тимошенко на сам банк та на його нового власника для нас це свідчення примарності наших надій на повернення коштів. В той же час питання - куди банком було витрачено 7 мільярдів гривен наданого рефінансування для нас зовсім не риторичне, і це навіть не питання справедливості. На ці кошти можна було б повернути депозити усім вкладникам даного банку, навіть тим, у яких ще не підійшов строк їх закінчення.

Сьогодні ми можемо побачити в країні протести підприємців, яких не влаштовують податки, власників авто, яких не влаштовують збори, але це протести людей, які не хочуть зростання своїх витрат. Реакція в даному випадку не така бурхлива і не така загальна, мобілізація є слабшою. Для когось, можливо, прогнозоване зростання витрат є припустимим. Немає людей, для яких втрата своїх заощаджень, своїх вже зароблених грошей, є припустимою, це універсальний і дуже дієвий фактор мобілізації.  Люди які не отримають своїх грошей - висловлять свої претензії і дуже голосно. Для розлючених громадян це буде останній шанс захистити результати своєї праці за останні роки.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...