App Store Google Play

Тим, хто забуває про другу частину афоризму

18.02.2009 12:12

 История учит тому, что она никого никогда ничему не учит.

но она жестоко наказывает за незнание своих уроков.

В.О. Ключевский

Жирним шрифтом я виділив ту частину афоризму, яку при цитуванні пропускають у 99 випадках зі 100. Я згадував її, читаючи матеріал В. Мороза «Страждання за сильною рукою», де автор вимагає диктатури для Юлії Тимошенко. Ах, пробачте, відкритим текстом він не вимагає, а переконує в її неминучості  - та це звичайний пропагандистський прийом. Аргументацію автора вінчає наступний аргумент: «Французи, виховані на сотні років рафінованого парламентаризму, що на початку 50-х не побоялись наділити Шарля де Голля практично диктаторськими повноваженнями. І не помилилися. Оскільки ніщо інше не спрацювало, може, й українців влаштує така диктатура?».

Різниця між «практично диктаторськими повноваженнями» та «диктатурою», всупереч пану Морозу, все-таки є. Так само, як і різниця між де Голлем і Тимошенко. Де Голль наприкінці 1950рр., на момент приходу до влади, був відомий не лише як вождь руху Опору, але й як прем'єр-міністр у повоєнні роки, який зумів відновити авторитет Франції на міжнародній арені (а це було нелегко після ганебних подій 1938-40рр), як принциповий політик, який керується ідеями поміркованого консерватизму та французького націоналізму, та, головне, ЯК ЛІДЕР, ЯКІЙ НІКОЛИ НЕ БРЕШЕ.  Що зі сказаного можна спроектувати на ЮВТ? А вона ж ще не мала необмеженої влади («усяка влада розбещує. Необмежена влада розбещує в необмежених розмірах» - лорд Ектон)

Французи повірили де Голлю, бо вони ЗНАЛИ, що де Голль не переступить кордону, який відділяє президента від диктатора. І де Голль дійсно не переступив її -  майже нічого з того, що сам Мороз чекає від Тимошенко («І можна не сумніватися, що за час свого правління вона і Конституцію відкоригує, і політикум перевиховає. У державному ключі. Вся політична еліта почне думати так, як це робить Юлія Володимирівна. І говорити теж. Рафінованою українською. Кудись зникнуть олігархи. Зростання ВВП перевершить всі розумні показники. "Юлину тисячу" щомісяця виплачуватимуть навіть тим, у кого ніколи і не було вкладів в Ощадбанку СРСР.») -  з усього цього де Голль зробив лише у конституційну реформу. Ніякого одноголосся в політиці він і не вимагав, популістськими виплатами та похвальбою про зріст ВВП не займався. А коли народ на референдумі  проголосував проти його чергового задуму (і перевага-то була усього  1 %!) - де Голль негайно подав у відставку.

І головне - а що відбувається такого жахливого, що потрібна «сильна рука»? У нас що, люди від голоду мруть, війна йде, розгул тероризму? Я згоден з тими авторами, які давно вже пишуть - зойки «все погано, погано!» - це наполовину мазохізм, на другу - демагогія.

Так, зараз криза, я сам - безробітний. Та ось зараз, якраз у ці хвилини, моя дочка їсть банан, якого я за все дитинство й не бачив. Я сьогодні пройшов по книгарням - народ книги купує, досить багато - з трьох у двох черги біля каси. Від байок про політичну нестабільність в Україні мене тягне блювати - в сусідній країні щодня якийсь теракт, когось вбивають, нещодавно в центрі Москви люди президента Чечні Кадирова  вбили командира полка військ ФСБ - і це зійшло Кадирову з рук. Або ось чим завершилася спроба Медведева (теоретично - Президента великої держави) призначити начальником податкової Дагестану такого собі Радченко: «2 февраля г-н Радченко в первый раз приезжает в Дагестан. Его и его начальника не пускают в республику, говорят: «Извините, в здании налоговой инспекции заложена бомба».   Через 4 дня г-н Радченко приезжает в республику.  ... К Радченко в кабинет, по его словам, заходит сын президента республики, который является заместителем главы налогового управления, говорит: «Тебе здесь не жить». После этого сын президента республики выходит, на его место заходят бандиты. Радченко сволакивают под дулом пистолета, уткнув его реально в бок, по лестнице мимо всех глазеющих на это служащих.

Все служащие видели, как выволакивают их будущего, назначенного Москвой начальника. Начальника отвозят в парк и там выкидывают со словами: «Еще появишься в республике - убьем».

А в нас плачуть про політичну нестабільність в Україні та вішають нам макаронні вироби на органи слуху, начебто в Росії стабільність.

Що ж! Можливість того, що в нас на якийсь час буде встановлено диктатуру, повністю виключати не можна. Як мінімум, одна умова є: холопів, у яких слина тече при думці про диктаторську нагайку, у нас більш ніж досить.

Але історія не знає винятків з одного цікавого правила: кожен диктатор розправляється з тими, хто допоміг  йому прийти до влади. Це - закон соціальної психології: правитель, який комусь зобов'язаний, не може бути повним диктатором.

Краще, аніж Євтушенко, не скажеш:

«Какие, однако, все дураки,

Вы, поклонники сильной руки!

Ведь эта рука, сжимаясь в кулак,

Таких, как Вы загоняла в ГУЛАГ»



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...
Кривий Ріг найбільше з міст України, котре не є обласним центром. Населення міста - 637 550 мешканців, а бюджет понад 5 мільярдів гривень. Однак у виконавчому комітеті Кривого Рогу немає жодного...
Ігор КУЛІКОВСЬКИЙ

Мир дому твоему

Вчора відкрився 91-й сезон "Дніпропетровського Академічного Театру драми і комедії".Традиційно - "Мир дому твоему".І від тих бійців (та бійчинь)) АТО, добровольців та польових медиків, їх супутників,...