App Store Google Play

Тим, хто забуває про другу частину афоризму

18.02.2009 12:12

 История учит тому, что она никого никогда ничему не учит.

но она жестоко наказывает за незнание своих уроков.

В.О. Ключевский

Жирним шрифтом я виділив ту частину афоризму, яку при цитуванні пропускають у 99 випадках зі 100. Я згадував її, читаючи матеріал В. Мороза «Страждання за сильною рукою», де автор вимагає диктатури для Юлії Тимошенко. Ах, пробачте, відкритим текстом він не вимагає, а переконує в її неминучості  - та це звичайний пропагандистський прийом. Аргументацію автора вінчає наступний аргумент: «Французи, виховані на сотні років рафінованого парламентаризму, що на початку 50-х не побоялись наділити Шарля де Голля практично диктаторськими повноваженнями. І не помилилися. Оскільки ніщо інше не спрацювало, може, й українців влаштує така диктатура?».

Різниця між «практично диктаторськими повноваженнями» та «диктатурою», всупереч пану Морозу, все-таки є. Так само, як і різниця між де Голлем і Тимошенко. Де Голль наприкінці 1950рр., на момент приходу до влади, був відомий не лише як вождь руху Опору, але й як прем'єр-міністр у повоєнні роки, який зумів відновити авторитет Франції на міжнародній арені (а це було нелегко після ганебних подій 1938-40рр), як принциповий політик, який керується ідеями поміркованого консерватизму та французького націоналізму, та, головне, ЯК ЛІДЕР, ЯКІЙ НІКОЛИ НЕ БРЕШЕ.  Що зі сказаного можна спроектувати на ЮВТ? А вона ж ще не мала необмеженої влади («усяка влада розбещує. Необмежена влада розбещує в необмежених розмірах» - лорд Ектон)

Французи повірили де Голлю, бо вони ЗНАЛИ, що де Голль не переступить кордону, який відділяє президента від диктатора. І де Голль дійсно не переступив її -  майже нічого з того, що сам Мороз чекає від Тимошенко («І можна не сумніватися, що за час свого правління вона і Конституцію відкоригує, і політикум перевиховає. У державному ключі. Вся політична еліта почне думати так, як це робить Юлія Володимирівна. І говорити теж. Рафінованою українською. Кудись зникнуть олігархи. Зростання ВВП перевершить всі розумні показники. "Юлину тисячу" щомісяця виплачуватимуть навіть тим, у кого ніколи і не було вкладів в Ощадбанку СРСР.») -  з усього цього де Голль зробив лише у конституційну реформу. Ніякого одноголосся в політиці він і не вимагав, популістськими виплатами та похвальбою про зріст ВВП не займався. А коли народ на референдумі  проголосував проти його чергового задуму (і перевага-то була усього  1 %!) - де Голль негайно подав у відставку.

І головне - а що відбувається такого жахливого, що потрібна «сильна рука»? У нас що, люди від голоду мруть, війна йде, розгул тероризму? Я згоден з тими авторами, які давно вже пишуть - зойки «все погано, погано!» - це наполовину мазохізм, на другу - демагогія.

Так, зараз криза, я сам - безробітний. Та ось зараз, якраз у ці хвилини, моя дочка їсть банан, якого я за все дитинство й не бачив. Я сьогодні пройшов по книгарням - народ книги купує, досить багато - з трьох у двох черги біля каси. Від байок про політичну нестабільність в Україні мене тягне блювати - в сусідній країні щодня якийсь теракт, когось вбивають, нещодавно в центрі Москви люди президента Чечні Кадирова  вбили командира полка військ ФСБ - і це зійшло Кадирову з рук. Або ось чим завершилася спроба Медведева (теоретично - Президента великої держави) призначити начальником податкової Дагестану такого собі Радченко: «2 февраля г-н Радченко в первый раз приезжает в Дагестан. Его и его начальника не пускают в республику, говорят: «Извините, в здании налоговой инспекции заложена бомба».   Через 4 дня г-н Радченко приезжает в республику.  ... К Радченко в кабинет, по его словам, заходит сын президента республики, который является заместителем главы налогового управления, говорит: «Тебе здесь не жить». После этого сын президента республики выходит, на его место заходят бандиты. Радченко сволакивают под дулом пистолета, уткнув его реально в бок, по лестнице мимо всех глазеющих на это служащих.

Все служащие видели, как выволакивают их будущего, назначенного Москвой начальника. Начальника отвозят в парк и там выкидывают со словами: «Еще появишься в республике - убьем».

А в нас плачуть про політичну нестабільність в Україні та вішають нам макаронні вироби на органи слуху, начебто в Росії стабільність.

Що ж! Можливість того, що в нас на якийсь час буде встановлено диктатуру, повністю виключати не можна. Як мінімум, одна умова є: холопів, у яких слина тече при думці про диктаторську нагайку, у нас більш ніж досить.

Але історія не знає винятків з одного цікавого правила: кожен диктатор розправляється з тими, хто допоміг  йому прийти до влади. Це - закон соціальної психології: правитель, який комусь зобов'язаний, не може бути повним диктатором.

Краще, аніж Євтушенко, не скажеш:

«Какие, однако, все дураки,

Вы, поклонники сильной руки!

Ведь эта рука, сжимаясь в кулак,

Таких, как Вы загоняла в ГУЛАГ»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Продовжуючи тему освіти, яка у Дніпрі набула шалених корупційних розмахів, хочу розповісти про дуже цікавий її сектор, який передбачає набір під «своє» крило потрібних співробітників. А са...
"Замиловує, дратує, бісить ця загальна розслабленість і умиротвореність суспільства. Більшість людей свято переконані, що війна, стихійні лиха, революції, заколоти, повстання та геноцидсаме їх об...
12 вересня Тимура Тумгоєва відправили до Росії. Генеральна прокуратура блискавично зреагувала на запит агресора, навіть незважаючи на рішення Комітету ООН з прав людини про призупинення екстрадиції Ту...
Пару слів про багатостраждалий Дніпровський аеропорт, про скоре мурування-будування якого неодноразово повідомляли по всіх фейсбуках Філатов із Корбаном.Як народний депутат, який просуває питання приє...