App Store Google Play

Пустовойтенко: “Ющенко себе зганьбив. На його місце буде 50 кандидатів"

15.02.2009 17:44

Коли у грудні 1999-го року прем'єр-міністром України став Віктор Ющенко, і його самого, й Кабінет міністрів, який він очолив, назвали «реформаторами». Тоді Ющенкові дійсно вдалося немало. Щоправда, його попередник на посаді глави уряду Валерій Пустовойтенко вважає, що заслуга це не тільки й не стільки самого Ющенка, як попередніх урядів, які заклали підвалини економічного зросту.

Нині екс-глава НДП Пустовойтенко нібито й не займається активною політикою, але так тільки здається. Він спостерігає, коментує, консультує, створює громадські об'єднання, до чого він великий мастак. Звичайно, має він певні плани й щодо президентських виборів, щоправда, поки що не поспішає ними ділитися.

«Главред» говорив із Валерієм Павловичем практично в момент голосування за відставку уряду, коли результати були ще невідомі, але цілком прогнозовані.       

«Разом із президентськими виборами слід провести парламентські дострокові»

- Валерію Павловичу, от ви спостерігали, як Верховна Рада відставляла уряд, причому із величезною гарантією, що цього не станеться, хоча, можливо, для відставки уряду й були певні об'єктивні причини.  Як ви, колишній прем'єр-міністр, оцінюєте нинішню ситуацію - зокрема, і власне діяльності Кабінету Міністрів, й вимоги щодо його звіту?

- Сьогодні я підходжу думки, що Україну хтось спеціально старається знищити взагалі як державу! Тому що ми відчуваємо тиск як іззовні - від країн Європейського Союзу і Росії, так і внутрішній тиск, ніби хтось дуже витончено знущається над державою. До речі, ситуація, яка виникла між Секретаріатом Президента та урядом, впливає і на внутрішню, й на зовнішню політику. На зовнішньому напрямку зараз практично ніхто з Україною не рахується, на внутрішньому теж проблем більш ніж достатньо.

Щодо виступу Юлії Тимошенко на звіті уряду в парламенті, то, я вважаю, не все щиро говориться до кінця - як представниками однієї гілки влади - законодавчої, так і представниками іншої гілки влади - виконавчої. І ті не щирі, й ті не щирі... Я от дивився прес-конференції і Романа Безсмертного (заступник голови секретаріату Президента з регіональних питань - ред.), і Віктора Бондаря (голова Дніпропетровської ОДА, член партії "Єдиний центр" - ред.) і Анатолія Близнюка (голова Донецької ОДА, член Партії регіонів - ред.)... І зробив для себе наступний висновок: сьогодні в жодному разі не можна нікого відправляти у відставку!

- Чому? Наприклад, у Партії регіонів так не вважають, та й у секретаріаті Президента теж...  

- Очевидно, що йде підготовка до президентських виборів. Але я не відійду від своєї думки щодо того, що разом із президентськими виборами слід провести парламентські дострокові! Бо Верховна Рада не може залишатися бездіяльною - а вона зараз бездіяльна, там протилежність полюсів 50/50, й частина депутатів хитається то в одну, то в іншу сторону!.. І тому після виборів президента, коли Кабінет Міністрів - чи нинішній, чи новий, визнавати не будуть.

І я відстоюю позицію, що поряд з новообраним президентом, повинна бути й новообрана Верховна Рада, яка, по можливості, створить пропрезидентську більшість, і, відповідно, сформує новий уряд, який відповідатиме цій коаліції. Тобто влада повинна взяти на себе повну відповідальність!

Те, що на сьогодні в економічному плані відбувається спочатку в парламенті,  а потім в уряді, я вважаю, просто шабашем. На мій погляд, якби опозиція була сильною, то після виступу прем'єр-міністра Тимошенко, повинен був виступити лідер опозиції Віктор Янукович, який очолює тіньовий Кабінет Міністрів, й запропонувати свою антикризову програму, нові кроки по виходу України з економічної кризи. На жаль, таких кроків немає, і виступів з цього приводу не було. Слабкість опозиції й дає можливість і президентській команді, й урядовій, вести себе, як вони забажають...  

- Парадокс в тому, що, з одного боку, навіть неспеціалісти розуміють, що економічні показники, які називає Юлія Тимошенко, далекі від реальності. З іншого боку, й не прихильники її уряду - як-от та ж група "За Україну!", стоїть на позиції, що не можна відправляти уряд у відставку. Та й Президент заявляє, що не дасть уряду уникнути відповідальності...  

- Розумієте, потрібно посилювати громадський контроль за діяльністю влади й уряду, і посилювати роль опозиції в суспільстві...

- І як це зробити, на вашу думку? Бо громадських організацій і об'єднань більш, ніж достатньо, але їх позиція владі, схоже, зовсім нецікава...

- Перш за все, повинні активізуватися політичні партії, які сьогодні не входять до Верховної Ради. Тому що і президентські, і парламентські вибори знову зводяться до трьох-чотирьох політичних сил, які мають шанси пройти - і все! І це абсолютно не вірно! Я знаю багато людей, які б бажали працювати у владі й розбираються в системі органів державного управління, в економіці, в фінансах, але їм, із-за певних політичних чинників, шляху туди немає!

- Ви маєте великий досвід в організації об'єднання громадських структур - і "Злагоди" кінця 90-х, й блоку «За Єдину Україну» на виборах 2002-го, і ГО «Разом заради майбутнього» на президентських виборах у 2004-му. Такі широкі об'єднання взагалі зараз можливі, і під кого?

- Я думаю, що фактично ні. От Семиноженко створив «Український форум», куди входять авторитетні люди - і Анатолій Зленко, і Леонід Кучма, й Леонід Кравчук, і дипломати, й економісти і всі, хто хочуть працювати на державу... Але, напевно, у суспільства сьогодні немає потреби почути цих людей, - і почути їх не хоче перш за все влада!

Чи от ми створили Раду старійшин, в якій головує Леонід Кравчук, - пишемо листи, звернення до Президента, але їх, судячи з усього, ніхто не читає... І всі спроби Леоніда Макаровича донести нашу думку до Президента закінчуються нічим... Взагалі ж, і раніше, і зараз, впливових громадських рухів бояться...

- Зважаючи на таке ставлення влади до подібних утворень, вони давно перетворилися на явище в собі, чи не так?  

- Чому? Їх можна реанімувати. Є звернення до мене особисто цілого ряду достатньо серйозних людей, яким ці проекти подобаються й наполягають на тому, щоб створювати такі напрямки й надалі. Я зараз не буду, як-то кажуть, розсекречувати, як вони будуть називатися, але це будуть блоки, з якими можна йти і на президентські вибори, і на майбутні парламентські - ідеї є, але не знаю, щоправда, чи вдасться їх реалізувати, чи ні.

«У другий тур президентських виборів виходять Тимошенко та Янукович»

- Тобто на президентських виборах, якщо я правильно розумію, ви маєте наміри підтримувати певну особу, а на парламентських будете йти з якоюсь політичною силою? 

- Ні, я думаю, що можна йти і зі своєю пропозицію на президентські вибори, і готуватися до участі в парламентських. На президентські вибори йти дуже просто: застава у п'ятсот тисяч гривень, п'ятсот тисяч підписів з сімнадцяти регіонів, і пішов на вибори!

- Але ж це несерйозно!

- Так, це не серйозно. Бо рейтинг є чи ні? У нас зараз все зводиться до чого? Тимошенко, Янукович і Симоненко. Три кандидатури, інших кандидатур немає...

- Зачекайте, який Симоненко?

Ну, який? Петро... Я кажу про тих, хто буде йти. Ну, хто сьогодні реально претендуватиме на пост президента.

- При цьому ви не назвали, наприклад,  прізвища діючого Президента Віктора Ющенка чи прізвища ще одного потенційного кандидата, якого ви добре знаєте і який, кажуть і вам робив пропозиції про співпрацю...

- Ви маєте на увазі Яценюка?

- Так.  

- Я так і знав, що ви скажете про Яценюка!..

Ну, Ющенко може йти, може не йти, але шансів у немає: для нього ж краще достойно допрацювати свій термін на посаді Президента, направивши зусилля на консолідацію роботи органів виконавчої влади як у центрі, так і на місцях, і відкинути думки щодо виборів. Це його право, йти чи не йти на вибори, але, я думаю, якщо поразка буде дуже очевидною, він все-таки не піде - якщо він дійсно це розумітиме.  

- А Яценюк?

- Ну, це у нас з'явився в Україні абсолютно новий клан... Був час, коли Лазаренко свій клан створив, потім був донецький клан, потім харківське угруповання, яке так і не укріпилося у Верховній Раді... А сьогодні з'явилося нове угруповання - Фірташ і іже з ними, і в тому числі Яценюк. Це нова група, яка сьогодні кругом показує Яценюка. Він молодий, цікавий, і от недавно було повідомлення - якщо не помиляюся, на «Главреді» - про те, що йому скоро виповнюється тридцять п'ять років, і він може бути кандидатом у президенти...

- Ну, у Фірташа зараз дуже складна ситуація насправді, в тому числі й у Партії регіонів. Він не добився створення уряду на чолі з Юрієм Бойком, з його провини ПР вплуталася у невиграшну зараз боротьбу за відставку уряду. Він зараз з усіх сил бореться за себе, використовуючи свої фінансові ресурси, секретаріат Президента, фракцію ПР і, в тому числі, й Яценюка. І перемогти у цій боротьбі у нього шансів все менше. Чи не закінчиться дуже швидко політичне життя такого «кіндер-сюрприза» як Яценюк, якщо Фірташ програє і його знищать свої ж - той же Ахметов, наприклад? Бо сам по собі «Фронт змін» Яценюка  - це поки що не дуже серйозно...

- Як у нас створюються фінансово-економічні клани? Одні й ті самі люди ведуть до влади різних людей, але система скрізь абсолютно однакова. Ну, був собі Фірташ, його ніде не було чутно, він ніде не світився раніше, отримав багато підприємств на території України і навіть підписав з «Газпромом» угоду про постачання газу в Україну п'ятдесят на п'ятдесят... Я думаю з ким-небудь і просто так таку угоду ніколи не підписали б! От і потрібно шукати причину його впливу в цьому - чому її з ним підписали, хто його протегував, як це РосУкрЕнерго було створене і чим все це закінчиться...

- А що ж шукати? Відомо, що все відбувалося на найвищому рівні. Власне, й зараз найвищий рівень протегування залишається...

- Так, але ця схема газопостачання була створена ще до Ющенка. Відомо, хто це робив, хто допомагав, хто за ними стояв і таке інше. Система ця дуже непроста, але майбутніх фінансово-економічних планів все одно немає.

Я думаю, що все-таки ми повинні будувати громадянське суспільство, у нас повинні бути політичні партії, які б усе-таки були достатньо свідомими, і у суспільстві піднімати рівень моральності наших громадян і політикуму. Це таке риторичне питання.

- Але поки що знову-таки буде битва кланів, буде битва особистих амбіцій, і це очевидно - ми це спостерігаємо кожного дня...

- Ну, так: прийшла одна влада - Ющенко, Тимошенко, Яценюк, і привела Україну до фінансової та політичної кризи, так же? Абсолютно! Тепер вони розбіглися якоюсь мірою. Тепер Яценюк трішечки відсторонюється від них, Тимошенко та Ющенко теж розійшлися. У кожного плани на майбутні президентські вибори - особисті плани чи плани тих угруповань, які вони представляють. От вони й будуть між собою боротися.

Поряд є ще і Янукович. І, на жаль, як би там не було, все зводиться до одного: я думаю, у другий тур президентських виборів виходять Тимошенко та Янукович, і між ними буде вирішуватися питання.  

Чому Юлія Володимирівна так тримається за посаду прем'єр-міністра? Бо якби вона була народним депутатом на сьогодні, вона б абсолютно спокійно залишила прем'єрське крісло, прийшла би до парламенту, і більш сильно виглядала би, ніж вона сьогодні виглядає. На сьогодні у неї є тягар, абсолютний тягар того, що на ній висить, - уся економіка. А недоліком уряду Тимошенко є те, що він непрофесійний. Енергетикою ніхто не займається, а це основа економіки! Промисловістю теж ніхто не займається! Тому, думаю, їй терміново, завтра ж необхідно переформатувати Кабінет Міністрів: кількох міністрів поміняти, закріпити віце-прем'єр-міністрів з енергетики, з промисловості, які будуть координувати, перш за все, внутрішню економіку.

«Румуни все життя, скільки вони існують, зазіхають на наші землі, на Бессарабію!»  

- Думаєте, ротація зачепить саме економічний блок уряду, тобто квоту БЮТ? Бо, наприклад, та ж група «За Україну» застерігає, що міняти почнуть якраз гуманітаріїв, тобто квоту НУНС, і заявила, що не голосуватиме за відставку чи призначення окремих міністрів, хто б вони не були, а лише за повну відставку уряду...  

- Ну, десь є розбіжності. В уряді сьогодні певна кількість людей відповідає за гуманітарну сферу, і це правильно - віце-прем'єр, який відповідає за гуманітарну сферу, повинен бути.  Але скажіть, що робить сьогодні віце-прем'єр Немиря? Він нічого не робить!

- Дуже навіть робить - займається зовнішніми зв'язками Юлії Тимошенко...    

- Ну, я не знаю, що він робить - не чув і не хочу знати. Але те, що відбулося із рішенням Гаазького суду по острову Зміїний, свідчить про те, що державницькими справами віце-прем'єр Немиря займається недостатньо! Звичайно, питання по Зміїному ще потрібно вивчати, але, як на мене, це виглядає так, що Європа нас знову «кинула», й ми самі винні. Там буде створено спільне підприємство з видобутку газу, який буде транспортуватися до Європи. З нами створити таке СП дуже складно, тому що у нас немає політичної стабільності, а з румунами можна.

Ще у середині 90-х, будучи міністром транспорту, я був у Роттердамі, де демонстрували фільм про транспортний коридор по Дунаю. Було очевидно, що румуни виступають проти України. Вони все життя, скільки вони існують, зазіхають на наші землі, на Бессарабію! Так от, показали той фільм про транспортування по Дунаю, а Україна там навіть не згадується! Я піднявся й кажу: «Шановні, пробачте, а де ж Україна?» Вони розгубилися: "Та ні, ні, нічого не подумайте..." Але ж вони показали Дунай тільки по своїй території, нашої частини Дунаю там не було - ні гирла Бистрого, нічого абсолютно! Тобто з нами не рахуються - як тоді, так і тепер!..

- Не можу не запитати про прецедент, який стався, коли ви були прем'єр-міністром - коли Молдові віддали два села, практично зробивши її морською державою, взамін на шматок дороги на Одесу. І зараз Молдова спільно з Азербайджаном будує на цій колишній українській території нафтотермінал, який є конкурентом наших підприємств. Для чого треба було це робити?  

- Нам тоді дві позиції віддали. Це залізниця, яка проходила по території Молдови, і молдавани там постійно нам ставили перепони. І друга - це частина дороги Одеса - Ізмаїл. Але щоб ви знали, що термінал Молдова почала будувати на своїй території, але він не працює. Тому це поки що безперспективне питання. А ми свої питання вирішили, особливо по залізниці.

- А вони вирішили питання виходу до моря! І ви хочете сказати, що цей нафтотермінал все одно був би - дістали б вони ці території чи ні?  

- Так, він би все одно був би, вони його будували на своїй території. Якщо б вони побудували порт, то мали би й статус морської держави, а так...  

- Ну, може ще й побудують. Ви не вважаєте, що ці випадки - з Паланкою і Зміїним, якоюсь мірою тотожні в тому плані, що Україна не відстояла свої інтереси?  

- Ні, що ви таке кажете! Тут навіть порівняння не може бути! Ніякої "молдовської історії" немає, тому що у них досі той порт не працює! А те, що острів Зміїний ми програли, що у нас забрали кусок шельфу Чорного моря, я вважаю, дуже серйозним.

Коли прем'єр-міністром Криму був Франчук, він дуже серйозно займався шельфом Чорного моря - якраз цією частиною, де острів Зміїний. Ми тоді з англійською фірмою Shell домовлялися, що вони прийдуть працювати, створять з нами спільне підприємство. Я туди виїжджав, ми дивилися, були на вишках, щоб повністю закрити проблему газу по Криму, і далі його комусь продавати... Але уже скільки років пройшло, а так воно все і залишилося...

Тому порівнювати ці випадки в жодному разі не можна! Сьогодні румуни створять з країнами Європейського Союзу спільне підприємство і будуть видобувати газ на шельфі, це однозначно. І вони це зроблять раніше за нас! Аналогічна ситуація у нас із Росією, з якою ми теж не можемо кордон по Чорному морю поділити! Нам потрібно негайно створити спільне підприємство і видобувати газ - 50/50 чи скільки це буде!.. Такі політичні питання потрібно вирішувати терміново, або ж ми будемо продовжувати боротися за транзит російського газу через Україну! Чому не дати можливість прокласти по території України ще одну трубу спільно з Росією? Наша земля, їхні гроші, наші труби й таке інше...

- Ви озвучували ці свої ідеї представникам влади, які можуть прийняти відповідні рішення?  

- Озвучував! І на сьогодні, вважаю, це дуже нормальна ідея, дуже! Ми ж мали від транзиту російського газу по території України 32 мільярди! Зараз ми отримуємо гроші від транзиту, але по такій завищеній ціні купуємо газ для власного споживання, що економіка наша перестає бути рентабельною! Потрібно підходити з економічної точки зору і робити те, що вигідно Україні, використовувати її транзитні можливості: не буде транзиту, значить, ми втратимо частину нашої економіки!

Чому, наприклад, не працює труба «Одеса - Броди»? Бо постійно сперечалися, у реверсному чи в аверсному режимі вона повинна працювати! Та яка різниця?  Головне, щоб вона працювала, не простоювала! Тиждень туди покачає, тиждень у другу сторону - головне, щоб вона була заповнена нафтою! А нафти немає! Як ми з Каспію привеземо в Одесу нафту? Та ніяк, і ніколи! По-друге, там ще й нафти у Каспії немає у достатній кількості...

«Кандидатів буде чоловік 50, не менше. Але основними фігурами будуть Янукович і Тимошенко»

- Давайте повернемося до політики, до президентських виборів. У трійці лідерів ви назвали Симоненка. Чому?  

- Чому я його назвав? Тому що він має рейтинг у відповідних регіонах України серед відповідної групи населення. Думаю, кандидатів буде десь чоловік п'ятдесят, не менше, але основними фігурами, вважаю, будуть Янукович і Тимошенко. Можливо, й Литвин буде. Навіть не можливо, а точно буде.

- Кажуть, між Литвином і Тимошенко можливі домовленості й у плані президентських виборів: мовляв, вона залишається прем'єром із отакенними повноваженнями й підтримує його на президентських виборах. Фантастика, напевно, але чому ви так низько оцінюєте Литвина, ставлячи його після Симоненка?

- Тому що в нашій ситуації ніякі домовленості абсолютно не мають ніякої юридичної сили. Сьогодні домовилися, а завтра розійшлися...

Чому я так кажу про Литвина? Бо у нього на президентських виборах немає шансів. А ось спікер з нього міг би бути непоганий.

- Ну, він і зараз спікер...

- Так, він спікер. І це його робота, на мій погляд. А от пройти на президентських виборах, я вважаю, в нього шансів немає. В нього є свій електорат, і, я думаю, він міг би вступити у відповідні домовленості з кимось із тих, кого я назвав, тобто допомогти комусь із них стати президентом. Але, з іншого боку, механізму передачі голосів від одного лідера іншому фактично немає.

- Наскільки ймовірними є дострокові парламентські вибори, бо Партія регіонів в особі Сергія Льовочкіна заявляє, що прийнято рішення про складання мандатів...

- Я не думаю, щоб депутати, які заплатили гроші, так просто відмовилися від мандатів. Як кажуть вони самі: "Я ж не за рік платив, а за п'ять!"... Тому ніхто самостійно мандати не складе. Я в це абсолютно не вірю.

- Ви не вірите в дострокові вибори цього року?

- Зараз ні. Минулого року, так, я виступав і говорив, що потрібні дострокові вибори. Сьогодні вони не потрібні. Тимошенко повинна допрацювати, але президентські та парламентські вибори потрібно проводити одночасно.

- Хто, у такому випадку, прийме таке рішення?

- Думаю, сам парламент і прийме. Або ж той, хто виграє вибори.

- Я просто згадую 2005 рік, коли Ющенко став Президентом: тепер кажуть, що його найбільшою помилкою було те, що він одразу ж не розпустив парламент і не сформував стійку пропрезидентську більшість... Якщо президентом стане Тимошенко, то, цілком ймовірно, вона піде на розпуск парламенту. Але чи піде на це той же Литвин? Для чого йому це?

- Якщо Тимошенко стане Президентом, вона зробить все для того, щоб сформувати свою команду, а значить проведе дострокові парламентські вибори. І тоді багатьох, особливо із президентської команди, ми в новому парламенті не побачимо.

Знаєте, Ющенко свого часу просив мене підтримати його на президентських виборах. Я йому сказав: «Де ви бачите в системі влади НДП - і мене, і тих людей, які зі мною працюють?» Він тоді сказав: «Давай проведемо вибори, а тоді подивимося...» Я йому тоді сказав: «Це не відповідь. Я ж не можу сказати людям, що доживемо до осені, а потім воно буде і ні туди, і ні сюди...» Тому й обрав таку свою позицію і підтримав Януковича. А тепер ті люди, які підтримали Ющенка, фактично розкололися наполовину. Я їм тепер задаю запитання: «Ну, хто був правий?» Я їм казав, що не буде толку, він не зможе керувати: спочатку у нього за спиною стояв покійний Гетьман, потім Стельмах, і вони допомагали йому тоді працювати у Нацбанку. А коли Ющенко став Президентом, стало зрозуміло, що працювати він не вміє...

- Ну, чому? Він же й прем'єром був, і його Кабмін називали, між іншим, «командою реформаторів»...

- Та яка це команда?.. Він же не встиг нічого зробити - програму уряду затвердили тільки у березні місяці, а наступного року його уже зняли з роботи! До того ж він прийшов на все готове, економіка працювала, так що якісь речі - це не його заслуга... Тоді було зростання виробництва на 17%! Що, це він зробив? Я ж все пам'ятаю... Йому все готове дісталося: Кучма думав, що це йому дістанеться, а дісталося все це Ющенку! От і причина його успіху і такого іміджу "реформатора"!  

Головне, що він показав свою неспроможність управляти державою - оце біда! І люди, які за нього голосували й сподівалися на нього, ще раз побачили, що до виборів керівників держави потрібно ставитися дуже й дуже обережно й уважно. Їх треба виховувати, вирощувати... На жаль, наша кадрова політика, яка була раніше, просто втрачена...

- Зараз очевидно, що величезні шанси стати Президентом має Тимошенко, і це, слід сказати багатьох лякає - її авторитаризм, прагнення до абсолютної влади й таке інше. Як ви самі оцінюєте цю політичну фігуру? Наскільки такі страхи і таке ставлення до неї мають підстави?

- Я би поставився до цього інакше. Я б відмітив її головну якість - вона трудяга, вона дуже багато працює. І вона людина цілеспрямована! Вона поставила собі мету  - бути Президентом, і йде до неї! А те, що робиться зліва та справа... Все це, знаєте, за принципом "собака гавкає, а караван іде", тобто вона йде до своєї мети, й усе...

- Припустимо, за певні особисті чесноти її дійсно можна й треба поважати, але що країни від цього? Справа ж не в тому, як людина говорить - в цьому можна переконатися на прикладі того ж Віктора Ющенка, якого теж дуже добре сприймали, коли він був кандидатом в Президенти...  

- Знаєте, після звернення Президента до народу по телебаченню в позаминулу п'ятницю, коли він у всьому обвинувачував Тимошенко, я відразу сказав, що йому потрібно йти добровільно у відставку.

Бо якщо звертаєшся до народу з приводу економічної кризи, то треба, перш за все, пропонувати конкретні кроки, які будуть реалізовуватися уже завтра! А що він сказав? Нічого не сказав! Ну, всі знають, що в країні криза, а що з цього? Він навпаки, ще більше себе опустив!..

Тому я й кажу, що він повинен просто піти раніше і не заважати. А Тимошенко нехай уже до президентських виборів працює в уряді... Тому що, якщо її оберуть Президентом, будуть нову коаліцію створювати, переобирати уряд... Наскільки буде впливати Юлія Володимирівна на формування коаліції у Верховній Раді? Думаю, що буде впливати. Якщо вона правильно побудує роботу Секретаріату, то вплив буде значним.

З іншого боку, які сьогодні повноваження у Президента? Він гарант Конституції, і повинен всіх примусити жити за Конституцією - себе особисто, свій Секретаріат, Верховну Раду, уряд, всіх людей, тому що ми всі повинні бути достойними громадянами своєї країни! Бо, на жаль, у нас забули, що таке достойний громадянин!  

Якщо сьогодні кажуть, що виплатили заробітну плату бюджетникам, то у місті Києві вчителі зарплату не отримали на сьогоднішній день! І їм наказали мовчати, тому що порозганяють! І про доплати, яких не було, щоб мовчали! В міліції виплатили тільки посадові оклади, а надбавок, які складають більшу частину зарплат, абсолютно немає! Тобто виплатили, фактично, десь 50-60% заробітної плати! Не можна ж вводити людей в оману! Тому Тимошенко теж доведеться багато працювати, щоб її обрали Президентом країни...

- Ви так описуєте ситуацію, ніби це вже доконаний факт. А якщо Президентом стане Янукович?

- Аналогічно!

- І буде продовження своєрідне протистояння Тимошенко і Януковича, як зараз це відбувається у неї з Ющенком?

- Ну, Ющенка вже не буде...

- Ну, як не буде? Він буде таким собі Ден Сяопіном, і казатиме, що попереджав... Помітьте, уже зараз у його виступах звучать нотки, що "ви ще згадаєте мене й оціните, що я зробив..."

- Та ніхто нікого не буде згадувати! Історія свідчить, що сподіватися на це марно... Ну, Кучму згадують незлим тихим словом... Хоча кого з наших керівників добре згадували? Та нікого фактично! 

Чому я так кажу про Ющенка і його секретаріат? Коли призначили Рибачука, я з ним зустрівся і сказав, що головне в роботі секретаріату - контроль за дотриманням Конституції. Президент повинен давати завдання, а секретаріат - відпрацьовувати їх. А у нас пішло протистояння! Президент забрав собі губернаторів і голів районів, тобто частину виконавчої влади! І почалося! Але без вирішення загальнодержавних питань нічого не буде! Так само й Балога займається зовсім іншими питаннями - зараз, правда, притих трішечки... Але без нормальної організації роботи Президента об'єктивної інформації про те, що відбувається у державі, він ніколи не матиме! І взагалі, одна людина у нашій державі зробити нічого не зможе! Тому і Януковичу треба команду переформатувати: формувати її зараз не тільки на базі Партії регіонів... Йому потрібно йти шляхом об'єднання, і з Тимошенко в тому числі...

- А хто вам ближчий з них двох?

- Складно сказати... Я про жінок взагалі нічого поганого не кажу... Вважаю, що в урядовці треба брати потрібно професійно підготовлених людей. А Тимошенко потрібно переформувати уряд, який буде займатися професійно важливими для країни напрямками, про що я вже казав...

- Ну, постарається ввести до уряду Гайдука з Тигіпком, але щодо економічного блоку напевно демонструватиме, що ніхто не буде їй диктувати, кого звільняти й кого призначати...  

- Звичайно, вона не віддасть свою квоту - хіба що, можливо, поступиться чимось заради чогось там глобального. З іншого боку, Литвин правильно поступає, розуміючи, що більшості немає, і спроби голосування за того чи іншого міністра є провальним. Я думаю, Гайдук уже б давно став віце-прем'єром з ПЕК чи поміняли когось із міністрів, якби така можливість була. Але з голосами є непевність, Турчинов же все прораховує: там усе пораховано до останньої ниточки, і коли вони йдуть на щось, то це вже сто відсотків.

З іншого боку, якщо Тимошенко не укріпить економічний блок уряду, вона не зможе поправити стану економіки, і наступні два місяці одразу покажуть проблеми з пенсіями і з зарплатами бюджетних організацій.

І ще одне питання, про яке ми абсолютно забули: якщо ми не будемо займатися енергетичною безпекою нашої держави, за будь-яких розкладів, чи Тимошенко буде Президентом, чи Янукович, результат буде нульовим. Виступ глави державної адміністрації Донецької області Володимира Логвиненка засвідчив, що дотації шахтарям зросли у 2,6 рази, а видобуток вугілля зменшився на 20 мільйонів тонн, і взагалі видобування вугілля зменшилося по Україні. Це ж нонсенс! І хто за ці питання відповідає в уряді? Так, там є міністр вугільної промисловості, але він щось колись вир



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...