App Store Google Play

Святослав Олійник: "Президент здав Стельмаха"

28.01.2009 11:06

Діяльність юристів Блоку Юлії Тимошенко нерідко стає топ-новинами українського політикуму.

Не в останню чергу завдяки їхнім зусиллям - як суто професійним, так і фізичним - зійшли нанівець плани Банкової провести дострокові парламентські вибори 7 грудня минулого року. Вистачає роботи у них і в «мирний час»: юристи БЮТ зараховують до своїх перемог звільнення з посади Представника Президента в парламенті Петра Олійника, вони продовжують судову війну з Валентином Наливайченком та намагаються позбавити депутатського мандату Ігоря Рибакова.  

Помітними вони були і на вчорашньому позачерговому засіданні парламенту. Кажуть, саме ідеєю «бютівських» юристів була схема з відміною постанови про призначення главою НБУ Володимира Стельмаха (датована ще 2004 роком) та заміна його Сергієм Тігіпком (втім, цю частину плану реалізувати так і не вдалося). «Бютівці» ж зареєстрували та провели через сесійний зал парламенту постанову, якою покладали відповідальність за ситуацію у фінансово-кредитній сфері України на Президента Віктора Ющенка.

Взагалі, розмірковуючи про співвідношення між політикою та правом в Україні, можна прийти до невтішних висновків. Правосуддя, яка начебто мало б бути безстороннім, нейтральним, занадто часто перетворюється на банальний інструмент досягнення миттєвих політичних цілей. Політика в нашій державі перемогла юстицію (до речі, з латині - справедливість), і виокремити право у чистому вигляді в Україні занадто часто неможливо. А у такій ситуації впору говорити про слабкість - щоб не сказати критичний стан - самої держави...

Про те, яких дій Президента у відповідь БЮТ очікує після вчорашнього засідання парламенту, про можливість імпічменту та судові війни, які досі ведуть «бютівці» «Главред» поспілкувався з одним з «бютівських» юристів, автором ухваленої вчора постанови про відповідальність Президента Святославом Олійником.

Може й добре, що схема з Тігіпком не пройшла

- Святославе Васильовичу, які цілі ви переслідували реєстрацією постанови про відповідальність Президента України за ситуацію щодо кредитно-фінансовіої сфери України? 

- Це - документ політичного змісту, і про його юридичні наслідки говорити ще завчасно. Він є однією з форм реакції Верховної Ради на системну бездіяльність Президента в питаннях його повноважень стосовно Національного Банку України, а також систематичне ігнорування звернень, закликів і вимог Верховної Ради, які вона тричі фактично ставила до нього. Я вже не кажу про те, що тема Національного Банку України є головною темою останніх кількох тижнів у всіх засобах масової інформації.

- І все-таки чому цю постанову внесли на розгляд саме ви? Адже ви не входите до складу ТСК з питань діяльності Нацбанку...

- Якоюсь мірою я висловлюю позицію і своєї політичної сили. У даному випадку це - політичний документ.

Взагалі ж таке питання можна поставити стосовно будь-якого законопроекту. От у мене таке натхнення з'явилося після чисельних зустрічей з виборцями в усіх районах свого округу. Я побачив, що людям треба давати відповідь на питання, які у них виникли в цій ситуації. Я кажу їм: «Верховна Рада не бездіяльна, вона створила комісію, вона двічі зверталася до Президента». А люди мене запитують: «Ну, і що далі? Як так може бути, що Президент на це не реагує?» Тобто треба давати наступну відповідь.

- Ви узгоджували свою постанову з керівництвом фракції?

- Текст цієї постанови - це питання технічного характеру, і тут є моя ініціатива. А такий глобальний напрямок виходить із позиції фракції, ці позиції неодноразово обговорювалися.

- Керівництво Вашої політичної сили відреагувало на факт реєстрації вами Проекту цієї постанови?

- Це обговорювалося вчора на засіданні фракції за участі і Прем'єр-міністра.

- І що сказала Прем'єр-міністр, дізнавшись, що депутат Олійник подає Постанову про відповідальність Президента?

- Тема засідання не була присвячена депутату Олійнику, не треба перебільшувати. Прем'єр-міністр доповідала про ситуацію, яка фактично має місце з продовженням спекуляцій у рефінансуванні, та з попередніми висновками Держкомітету фінансового моніторингу і Рахункової палати, якими вона володіє. Cитуація погіршується, її треба припиняти. Серед іншого розглядалася і моя постанова, але в контексті інших питань. Вона не була ключовою.

- Чиєю ідеєю був вчорашній невдалий сценарій з відновленням на посаді Сергія Тігіпка? Чому намагалися застосувати настільки юридично сумнівну модель?

- Я, наприклад, теж вважаю цю схему досить сумнівною з юридичної точки зору. На жаль, її започаткував саме Президент України в питаннях Генерального прокурора, суддів Конституційного Суду, суддів судів загальної юрисдикції, і Верховна Рада йому так своєрідно «відповіла». Я не є прихильником подібної позиції, тому що дійсно можна зайти далеко, і за такою логікою може виникнути постанова про скасування, скажімо, третього туру президентських виборів. Але ж ми про це говорили ще тоді, коли Президент експлуатував цю схему, так що тут пожинаються наслідки діяльності самого Президента.

Ще раз хочу сказати: як спеціаліст в галузі права, я вважаю це неправильним, хоча й голосував «за»... Я розцінюю це більше як політичну позицію. Тому те, що схема з Тігіпком не пройшла, - може, це й добре.

«Якщо Президент терміново не почне виконувати свої обов'язки, то політична відповідальність буде переходити в юридичну»

- Припустімо, вчора парламент сказав «А», поклавши відповідальність за ситуацію в банківській сфері на Президента. Але він не сказав «Б» - що з цієї відповідальності слідує?

- Це вже інше питання. Я схиляюся до того, що всі дії мусять бути послідовними. Тобто спочатку ставиться кінь, потім до нього чіпляють воза. У подальшому ця Постанова може бути юридичною підставою для якогось юридичного процесу.

- Але, вибачте за некоректну паралель, - це все одно, що покласти відповідальність за півсотні вбивств на Онопрієнка, а тоді визначатися, як його карати. Так?

- Ні, тут є різниця. Річ у тому, що юридично Президент наділений імунітетом, і це найсильніший імунітет, який на сьогодні існує серед осіб, які користуються недоторканністю. Тому сьогодні юридичний механізм відповідальності є тільки теоретичним. Жодного разу в історії процедура імпічменту не була реалізована, і ми не маємо такого досвіду. Саме тому сьогодні говорити про те, що ми встановлюємо юридичну відповідальність людини, у якої є недоторканність, абсолютно передчасно.

- Чи можна розглядати Вашу Постанову у певному системному зв'язку з нещодавно ухваленим, але ще не підписаним Законом про слідчі комісії?

- У системі з цим законом я б її не розглядав, тому що це мало порівнювані речі. Процедура імпічменту, підстави для імпічменту, - це значно ширше за обсягом питання, ніж отака конкретна постанова. Як один із маленьких елементів цього її можна розглядати. Але, очевидно, не як ключову позицію, тому що в діях Президента і без цього достатньо питань, які могли б стати підставою для юридичного розгляду.

- Наприклад?

- Візьмемо хоча б дії, пов'язані з керівництвом Фонду державного майна України. Президент щонайменше чотири рази умисно грубо порушував Конституцію України, і це тричі встановив Конституційний Суд і чотири рази встановили суди загальної юрисдикції.

Одна історія з призупиненням постанов уряду і встановленням контролю у позазаконному порядку над Фондом державного майна України - це вже тягне на кримінальну процедуру.

- Яких кроків ви очікуєте від Президента зараз, після того, як парламент поклав на нього відповідальність за ситуацію у фінансовій сфері країни?

- Тепер, як на мене, Президент просто зобов'язаний висловити свою позицію, врешті внести подання на кандидатуру голови НБУ. Якщо буде продовжуватися бездіяльність Президента у цьому напрямку, то ви чули і бачили заяви, які лунають вже з різних боків сесійної зали. Це фактично вже критична межа, і тепер безпосередньо Президенту буде приділено максимум депутатської уваги.  

Якщо Президент терміново не почне виконувати свої хоча б мінімальні обов'язки, то, очевидно, політична відповідальність буде переходити в юридичну. Цей процес починає набувати невідворотньої тенденції.

Достатньо проаналізувати вчорашній виступ цього Шаповалова (в.о. голови НБУ - Ред.), який прийшов і, я не побоюся цього слова, продемонстрував хамське ставлення не тільки до Верховної Ради, але й до народу, який дивився цю трансляцію. Це все люди бачать, і це - небезпечні ігри. Я, наприклад, не дуже радію з цього, бо бачу, що збудження у депутатів починає дуже стрімко зростати. Критична межа вже незабаром.

- Але 227 голосів за Вашу постанову - це не критична межа...

- Річ у тому, що з політичних мотивів, як ви бачили, не брала участь у голосуванні та ж Партія регіонів. Але коли мова дійде персонально до Президента - не як питання декларативно-політичного характеру, а до реального - додайте до цього ймовірні голоси Партії регіонів.  

- Спрогнозуйте, як саме, яким чином політичну відповідальність, яку сьогодні поклали на Президента, буде конвертовано у відповідальність юридичну.

- Є ще тиждень до наступного засідання парламенту, і за цей тиждень Президент просто зобов'язаний діяти. І саме дії Президента протягом цього тижня у значній мірі і визначать тему наступного пленарного засідання Верховної Ради. Якщо Президент буде продовжувати свою лінію, я боюся, що маса досягне критичної межі.

- І?

- Очевидно, з різних кінців залу почнуть ставитися питання про імпічмент. І тоді, коли це питання постане реально, я думаю, що відбудуться засідання всіх фракцій, в тому числі і БЮТ, і там будуть обговорюватись ці питання.

«Відсторонення за станом здоров'я є найефективнішим і найшвидшим шляхом до усунення Президента»

- Як ви і ваша політична сила ставитеся до імпічменту взагалі?

- В цей історичний момент ми вважаємо, що якщо ми розпочнемо процедуру імпічменту, то вона по часу може затягнутися значно довше, ніж елементарне, просте, відповідне до Конституції рішення Верховної Ради про призначення дати виборів.

Очевидно, що ця дата буде призначена на цей рік. Фактично є два головних кандидати в Президенти - це Тимошенко і Янукович. І саме коли вони вирішать, що вибори повинні відбутися в певний час, цього буде абсолютно достатньо, щоб Верховна Рада встановила дату виборів на підставі Конституції. Це - старт виборчої кампанії, два головних претенденти реєструються, решта там: Самсоненко-Семенюк, Черновецький, Ющенко будуть робити, як вони вважають за потрібне. Їхня реєстрація або нереєстрація на долю виборів, на сам процес жодним чином не впливає.

- Добре. А чому в такому разі Партія регіонів вимагає початку процедури імпічмента?

- Партія регіонів має свої програмні, політичні, якісь публічні позиції. Вони можуть пояснювати, чому вони так на цьому наполягають, але ми підходимо до даного питання з раціональної точки зору.

Це - додатково витрачений час, який не має продуктивного завершення. Уявіть собі, що ми завершимо процедуру імпічменту, коли вже буде новий, інший Президент. Ну, і який сенс витрачати на це державні гроші? Не забувайте, що за кожною дією Верховної Ради стоять гроші і просто час, який ми витрачаємо, - а він, можливо, є ще більш цінніший, ніж просто бюджетні гроші. Бажано цей час присвятити якимось продуктивним справам.

- В інтерв'ю «Дзеркалу тижня» Юлія Тимошенко не виключила сценарій імпічменту...

- Річ у тому, що інколи з боку Президента ми спостерігаємо екстраординарні дії, тому не можна, на жаль, виключати, що він вдасться до прямої диверсійної діяльності, спрямованої на підрив національної безпеки.

- У вас вже є інформація про такі сценарії?

- Сценарій, який сьогодні абсолютно чітко моделюється, - це доведення країни до реального дефолту і використання цього як причини для введення надзвичайного стану, під час якого не можна призначати навіть чергові вибори. Ось у такий унікальний спосіб розглядається модель тотальної узурпації влади без виборів. Якщо ми побачимо, що справи дійсно доходять до такого, то тоді можна очікувати і з нашого боку перегляду цієї позиції в інтенсивному порядку.

- Скільки часу реально займає процедура імпічменту в умовах ухваленого Радою закону про слідчі комісії і за наявності в стінах Ради відповідної політичної волі?

- Я переконаний, що цей закон, коли настане час його реалізації, виявиться достатньо спірним. Там є багато неврегульованих питань, які не кореспондуються з кримінально-процесуальним законодавством. З іншого боку, всі вони не є настільки глобальними, щоб якимось чином не надати можливості діяти цьому закону.

Якщо вже дійсно буде політична консолідована воля, то, я думаю, що двох чергових сесій парламенту вистачить для того, щоб і почати, і завершити цю процедуру. Але це за умови, що ніхто в країні не буде нічим займатися крім негайного усунення Президента.

Свого часу президента Кучму заблокували просто силами народу. Він фактично не зміг втручатися в державні справи, і це було, можливо, навіть більше ефективно. Тому що якщо ми розпочнемо процедуру імпічменту, то взагалі не можна передбачити, які, можливо, жахливі наслідки це матиме з точки зору того, що людина якийсь час продовжуватиме залишатися на посаді, представляти Україну в зовнішніх відносинах... Країна буде дискредитована цим настільки сильно, що шкода від початку процедури імпічменту, можливо, буде й більшою...

- Колись Ви припускали можливість відсторонення Президента за станом здоров'я...

- Моя думка такою і залишається. Я вважаю, що це, в разі потреби є найефективнішим і найшвидшим шляхом до усунення Президента. Там потрібно 226 голосів, висновок Верховного Суду, висновок медичної установи, причому навіть не визначено, якого рівня вона мусить бути. Мені здається, що це - найшвидший шлях, і якщо наросте політична воля до цього, то можна розглядати і такий варіант. Він - значно ефективніший з точки зору реалізації.

«Ми ведемо відверту, публічну боротьбу з Наливайченком»

- Окремі представники вашої політичної сили натякають на те, що якщо Президент не здасть Стельмаха, внісши до парламенту подання на його звільнення, то ви активно включитесь до процедури імпічменту...

- Я дотримуюсь іншої думки. Я, чесно кажучи, думаю, що він уже давно його здав. Так само, як він здав і «злив» Наливайченка.

Подивіться, фактично Стельмах уже не керує Національним банком України. Це абсолютний абсурд, коли ми бачимо чи чуємо, що він пішов у відпустку на тлі цієї критичної ситуації, коли навіть парламент на позачергове засідання зібрався, немає жодного дня, коли у ЗМІ не піднімається ця тема, і кожну людину це турбує. Коли нам повідомляють, що голова Нацбанку пішов у якусь там планову відпустку, це настільки неймовірно, що виглядає просто абсурдно.

У перекладі на просту зрозумілу мову це означає, що він фактично вже «злитий», і він не керує цим процесом, Президент давно його «злив».

Хочу такий самий приклад навести з Наливайченком. Президент його теж давно уже «злив». Друге подання його кандидатури на посаду глави СБУ - це просто елемент технологічного ланцюга. Він не проходить у парламенті, йому говорять, мовляв, вибачте, ми зробили все, що могли, але ви така людина, яку не сприймає Верховна Рада, і тому напишіть заяву, підіть кудись там дипломатом, чи в РНБО якимось клерком, а на ваше місце призначимо більш прохідну особу. Це речі, які тільки здаються такими абсурдними, нелогічними або надто складними. Насправді все дуже просто пояснюється.

- До речі, щодо Наливайченка. Складається таке враження, що ваша політична сила веде проти нього певну атаку...

- З Наливайченком ми ведемо відверту, публічну боротьбу. Ми вважаємо, що він привласнює собі повноваження, авантюрно, без жодної правової підстави називаючи себе керівником чи виконуючим обов'язки керівника Служби безпеки України. У цьому процесі відбувається повне, тотальне порушення Конституції, і сьогодні в Україні фактично немає Служби безпеки України. Її функції ніким не виконуються.

- Ви заявляли, що якісь суди визнали дії Наливайченка злочинними...

- Так, ми ведемо зараз цілу низку судових процесів, пов'язаних з протиправною діяльністю Наливайченка. Він, до речі, не реагує на ці процеси, не ходить на них, і не направляє до судів свого представника.

Фактично ці процеси ведуться Генеральною прокуратурою та її підрозділами. Свого часу було багато наших заяв про кримінальну відповідальність Наливайченка. ГПУ абсолютно, на мою думку, підставно доручила це перевіряти військовій прокуратурі, тому що Служба безпеки України - це є військовослужбовці. Військова прокуратура проводила перевірку і ухвалила рішення про відновлення порушення кримінальної справи за фактом захоплення спецпідрозділами приміщення Апеляційного адміністративного суду, встановивши незаконність дій Наливайченка, але відмовила у порушенні кримінальної справи тільки на тій підставі, що начебто не було матеріальних збитків.  

Саме в цій частині я оскаржив постанову до Військового суду, тому що саме там переглядається рішення військової прокуратури. На цей суд у встановленому порядку тричі викликали Наливайченка, тричі суд переносився, оскільки він ігнорував засідання, і нарешті розглянув скаргу вже без його присутності. Моя скарга була задоволена, а відмова у порушенні кримінальної справи стосовно Наливайченка була визнана незаконною. Після того, як це пішло у пресу, прес-служба СБУ повідомила, що він не є військовослужбовцем, і після того прокуратура внесла апеляцію. Зараз це питання знаходиться на розгляді в Апеляційному військовому суді.

Але виникла наступна абсурдна ситуація. Якщо він не є військовослужбовцем, тоді на якій підставі він призначений, чи називає себе виконуючим обов'язки глави СБУ саме на підставі статті 60 Статуту Військових сил України? Це стало підставою для чергового звернення, з яким я звернувся до прокуратури і попросив її вести процес вже не по Статуту Збройних сил, а як щодо цивільної особи.

- Це все тактичні бої, а як щодо стратегії? Чого ви домагаєтеся? Ви хочете, щоб Наливайченко опинився у в'язниці, щоб він звільнив посаду?

- Ні, стратегічно наша проста і чітка вимога, яку ми йому оголошували, полягає в тому, що ми хочемо, оскільки він вилив багато бруду на депутатський корпус, на представників нашої політичної сили, і цей бруд до цього часу жодною мірою, навіть в елементарній частині, не підтвердився, щоб він елементарно по-людськи вибачився перед депутатами. Це найголовніше, що ми від нього вимагаємо.

Якщо він знайшов у собі сили образити людей, безпідставно звинуватити їх, то нехай знайде в собі мужність і сили вибачитися. І я абсолютно відповідально заявляю, що якби це сталося, ми б оцінили його вчинок як мужній, і, в принципі, припинили б усі позови. Нам є чим займатися крім судових процесів з людиною, яка не має юридичної освіти.

Він не розуміє технології, за якою сплітаються лапті. В мотивувальній частині одного рішення прописується одна частина складу злочину, в іншому рішенні - інша частина. Потім ця мозаїка складається, і коли він уже буде нікому не потрібним, з цих частин складеться цілісна картина, яка може дуже погано для нього закінчитися.

А людина сьогодні навіть не бере захисника, навіть не займається своїм юридичним захистом! Завтра він не буде володіти ресурсом, не буде володіти підтримкою Президента і залишиться як Микола Рудьковський, сам на сам із своїми юридичними проблемами. А снігова куля тим часом набирає обертів...

- Ну, Рудьковський, здається, зараз непогано себе почуває...

- Так, але, думаю, що йому це задарма не обійшлося. Тим більше, що і в тюрмі він посидів трохи. Ми ж не говоримо, що Наливайченко буде в тюрмі сидіти. Але постає проблема юридичного характеру. У нього будуть абсолютно невідворотні наслідки, і ціна цих проблем - це його амбіції та відсутність мужності визнати те, що він безпідставно звинуватив депутатів.

- Не секрет, що таку саму боротьбу ви і ваша політична сила вели і проти Петра Олійника.  

- Так.

- Зараз вона завершена?  

- Так. От бачите: інколи проекти постанов політичного змісту мають реальне продовження і наповнення. Ми вважаємо, що відпала необхідність голосувати за зареєстровану нами постанову з рекомендацією Президентові щодо відсторонення Петра Олійника. Оскільки він сам пішов з посади, можливо, вчинивши мужньо, можливо, з якихось особистих мотивів, і заявив, що робить це для того, щоб слідство могло об'єктивно розбиратися, ми вітаємо такий вчинок Олійника і знімаємо це питання з розгляду.

- Чи можете ви провести паралелі між Олійником і Наливайченком? Тобто якщо Наливайченко вчинить так само, як Олійник, то ви вчинити відповідно так само й стосовно нього?

- Як на мене, бігати по стопах цих негідників і займатися їхнім особистим переслідуванням - це не зовсім продуктивна діяльність. Врешті-решт, головний суд, який залишився, - це совість людини. Навіть у Кримінальному процесі головною метою покарання не є саме загноблення людини, а є її перевиховання. Її дієве каяття, навіть відповідно до закону часто є підставою навіть для звільнення від кримінальної відповідальності. Тому в моральній частині ми отримуємо сатисфакцію і знімаємо це питання, тому що нам є чим займатися більш продуктивним, тим, що якусь більшу користь приносить, а не тільки бігати за цією людиною.

«Бути принциповим і сильним прокурором у цей історичний період в Україні неможливо»  

- Що повинен зробити Президент, щоб ви від нього «відчепились»?

- Це складніше питання. Ще кілька, можливо, місяців чи років тому я би сказав, що бажано, щоб він виконав хоча б половину своїх обіцянок. Але уже очевидно зрозуміло, що він їх не збирається виконувати, часу в нього вже немає для цього. Тому Президенту очевидно пора вже йти на пенсію, припинити заважати розвиткові країни, і просто позбавити Україну від себе. Можливо, навіть поїхавши десь в інше місце жити.

Я думаю, що як тільки він це зробить, то, можливо, і люди до нього люди більш спокійно поставляться. Я це кажу не як представник політичної сили, а як людина, яка була дуже великим прихильником Ющенка - кандидата в президенти. Свого часу я досить щиро вірив у те, що він говорив, у всі гасла, які він проголошував, і саме тому в мене вищий рівень особистих претензій до нього. Він не виконав саме мої надії та сподівання, він їх цинічно відкинув.

Люди, які були його опонентами, можливо, спокійніше до цього ставляться, бо вони сьогодні займають позицію «а ми вам раніше про це казали»... А ось такі, як я, почувають себе цинічно обманутими.

Причому цинізм полягає в тому, що тоді піднімалися питання достатньо високих моральних цінностей: і патріотизму, і певних культурних питань, певні перспективи стратегічного розвитку країни. Те, в чому кожен з нас бачив своє майбутнє. І коли саме ці питання стали предметом брутального розміну, це викликає максимальне обурення.

Люди, які менше про це говорять, а, скажімо, при цьому займаються якимись корупційними діями чи ще якимось непотребством, такого негативу не викликають, тому що вони і не спекулювали цим. А коли ось така спекуляція відверта, то це дуже й дуже погано сприймається людьми.

- Припустімо, зараз Ющенко користується імунітетом, зараз у вашої політичної сили є інші проблеми, крім імпічменту. Але коли він піде з президентської посади, ви йому згадаєте рефінансування, Фонд держмайна і решту звинувачень?

- Цього не можна виключати. Але я думаю, що взагалі-то це буде залежати не від політичної конфігурації, а від того, як буде працювати правоохоронна система. Ситуація буде розгортатись повністю на полі правоохоронної системи. Якщо прийде завзятий Генеральний прокурор, якщо він захоче копатися в минулому, то він навіть у минулому вишукає все, що завгодно, і в тому числі багато підстав щодо юридичної відповідальності. Якщо ж буде латентний і кволий Генеральний прокурор, то передбачати, що саме в політичному напрямку буде продовжуватися діяльність у минулому, я би не став.

- Але знову ж таки, є процедура призначення Генпрокурора. І це від політичної волі домінуючої частини політикуму залежатиме, буде він молодий і завзятий чи латентний і кволий...

- Ми зараз увійшли до сфери діалектики - чи буде правильний прокурор, чи буде він поганий... Прокурор якоюсь мірою теж відповідає історичному моменту. Наприклад, я вважаю, що бути принциповим і сильним прокурором у цей історичний період в Україні неможливо. Країна б витримала принципового Генпрокурора не більше, ніж півроку. Тобто найпринциповіший Генпрокурор, який би зараз працював, пропрацював би максимум півроку, а потім його б звільнили, а, можливо, навіть убили б.

Чому? Тому що рівень корупції, її проникнення в усі сфери державної влади, державних інституцій надзвичайно надмірний. З таким рівнем корупції куди не подивишся, одразу знайдеш стежки, які ведуть або до вищих інституцій, або посадових осіб. Такий прокурор, повірте, нікому не потрібний.

- А що ж в такому разі робити? Ваша політична сила, прийшовши до влади, з цим змириться?

- Все треба робити послідовно. У завдання Генерального прокурора та інших керівників правоохоронних органів потрібно поступово вводити певні критерії, і ці критерії публічно оголошувати.

Наприклад, на публічних засіданнях, на відкритих колегіях сказати, мовляв, шановні громадяни, шановні чиновники, ми оголошуємо, що після такої-то дати у нас буде більш прискіпливе ставлення до корупційних злочинів. Попереджаємо по-чесному і просимо не порушувати закон, тому що за нього відповідальність буде значно ближчою та ефективнішою. І тоді розумні люди десь себе обмежать у задоволенні своїх власних потреб, а нерозумні самі пред'являть себе на роль жертви, яка буде публічно покарана, з неї буде зроблено всенародне опудало або страшилка, і це послідовно приведе країну та суспільство в більш-менш керований стан.

Як колишній прокурор я вважаю, що ситуація з корупцією і взагалі кримінальна ситуація повністю керується державою, і держава може її контролювати, і я знаю, про що я кажу. Якщо вводити певні критерії і казати гласно і негласно, що от за це ми не будемо вибачати і на це не будемо закривати очі, то дуже швидко люди підлаштовуються під цей новий формат.

Так само бізнесменам варто сказати, які правила гри, скільки треба платити «вчорну», скільки «вбілу», вони перерахують всі вигоди і будуть платити «вбілу». Це елементарно регулюється державою. Питання тільки в тому, що є певне співвідношення «чорного» доходу чиновника та його офіційного доходу. І цей «чорний» формується за рахунок того, що він закриває очі на певні корупційні діяння, і він просто з того живе. І до тих пір, поки він не буде переходити сам, починати із себе...

Я вам можу навести приклад. От я сам, коли став прокурором, критично подивився сам на себе. Подумав, оскільки я уповноважений державою дивитися на те, щоб інші не порушували закон, виникає питання: скільки разів на день я сам порушую закон? Коли я мінімізував порушення закону, я прийшов в середньому, що це вісім разів на день. Вісім разів на день я порушую у тій чи іншій мірі різне законодавство, у тому числі й корупційне на посаді прокурора.

Тобто перші півдня у мене не затихав телефон, і мені постійно телефонували всі, кому не лінь, як кажуть, і збоку, і зверху, і говорили, по якій справі що треба подивитися, які ДТП вирішити і таке інше. Я все це записував на такі відривні папірці, і це в мене займало першу половину дня. В обід я перебирав ці папірці, половину з них викидав у смітник, а половину я не міг викинути, тому що це були мої керівники, начальники, інші люди, яким було неможливо відмовити, і далі другу половину дня я займався вирішенням того, що мені там писали.

Я як міг обережно, але втручався в ті чи інші процеси, і казав, що от, бачите, там такий-то телефонував, а це такий. Це правда нашого життя, це треба визнавати. І так от у середньому було, я ж кажу, десь вісім разів на день. Це коли я зменшив кількість порушень законів, тому що я припинив порушувати, наприклад, правила переходу дороги. Ну, щоб не десять було там, чи двадцять, а вісім. Там, де я міг себе обмежувати, там я обмежував, але вісім разів залишалося навіть при критичному ставленні до цього питання.

Я переконаний, якби сьогодні будь-який більш-менш керівник або прокуратури, або міліції, зробив би такий аналіз, він би вийшов на цифру більшу, ніж вісім разів на день. Фактично з цього складається робота правоохоронних органів. Якби вони робили все абсолютно правильно, як це передбачено, то ми мали б зовсім іншу картину, можливо, навіть значно гіршу.

«Тимошенко є реальним кандидатом в президенти. Додаткових коментарів з її боку на цей час непотрібно»

- Ви називаєте Юлію Тимошенко одним з найімовірніших наступних Президентів України. Чому вона досі прямо не заявляє про свої президентські амбіції?

- Справа в тому, що це логічно казати тоді, коли починається офіційна виборча кампанія. Як на мене, то абсолютно очевидно, що Тимошенко є реальним кандидатом в президенти на чергові вибори. Додаткових коментарів з її боку на цей час, мені здається, непотрібно. А коли настане час офіційного оголошення та висунення кандидатів, то це буде зроблено відповідно до відомих процедур.

- Досвід показує, що Президентом України більше шансів має стати опозиціонер. У зв'язку з цим можна часто почути про добровільну або «під лаштовану» відставку Тимошенко з посади прем'єра. Наскільки це можливо?

- Це питання ми точно не розглядаємо. Не можна сьогодні країну кидати у вир абсолютно неконтрольованих подій і хаосу. Тимошенко буде виконувати повноваження прем'єр-міністра до тих пір, доки не буде змінена політична конфігурація у зв'язку з виборами Президента, або ж до тих пір, доки у Верховній Раді не сформується в офіційний спосіб якась інша коаліція.

- Минулого року Юлія Тимошенко вперше заявила, що вона є прихильником моделі парламентської республіки. Як ви вважаєте, чи залишиться вона на при своїх поглядах у разі обрання на пост Президента?

- Що стосується президентства Тимошенко, то це, очевидно, буде абсолютно нова епоха в новітній історії України, і ми будемо мати, можливо, якісь інші питання на порядку д



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...