App Store Google Play

Багато галасу – мало нових ідей

15.01.2009 14:58

На протязі усього 2008 року неодноразово висловлювалася думка про необхідність появи в українській політиці нових облич та партійних проектів. Висловлювали її як експерти, журналісти, науковці, так і самі політики. Обґрунтовували цю думку переважно втомою виборців від традиційного набору політиків і партій «не першої свіжості», підкріплювали її результатами соціологічних досліджень авторитетних установ, які показували - таки дійсно втомилися, таки дійсно хочуть нового.

Втім, на мою думку, це підкреслювало втому не так від політиків, як від їх неефективності та їхнього «репертуару», який залишається незмінним вже не один рік: за чи проти російської як державної, голодомор чи не голодомор, НАТО - не НАТО, Європа - Росія. Виборці хочуть не так нових політиків, це ж все ж не новий автомобіль чи жіноча сумочка, чого їх хотіти, як ефективних політиків з новими ідея та програмами. Нові політики не є самоціллю, просто від старих вже не чекають поліпшення ситуації, не чекають ефективності, вони вичерпали свій потенціал і втратили довіру до себе. Від ефективних політиків не втомлюються.

Проте до бажань виборців у нас прислуховуються дуже рідко, навіть при складанні передвиборчих програм, тож вважати їх «втому» причиною появи нових облич та політичних проектів не варто, можливо вона є підставою, тобто створює можливість такої через наявність значної кількості «незаангажованих» виборців. Більш вірогідною причиною цієї появи на мою думку є наявні зараз суперечності між інвесторами з однієї сторони та вождями, ідеологами та розпорядниками існуючих партій з іншої сторони. «Вільні» інвестори, зі своїми коштами, є більш важливою причиною до появи нових проектів ніж «вільні» виборці зі своїми електоральними симпатіями.

Третьою причиною можна вважати повільний, але все ж існуючий процес соціальної та політичної стратифікації українського суспільства, особливо появу своєрідного прото-середнього класу.

Наприкінці року думка про необхідність появи в Україні нових облич та партійних проектів в політиці почала поступово матеріалізуватися. Прислужилися до цього «Прагнемо змін» та «Дістали» - два проекти які з'явилися перед самим новим роком.

Публічним початком проекту «Дістали» стала стаття Юрія Романенка під назвою «Маніфест середнього класу України» в якій він закликав середню та дрібну буржуазію, яку відніс до середнього класу і назвав «жертовною коровою» для авральних ситуацій, до протидії тотальному домінуванню великого капіталу в українській політиці. Стаття з'явилася спочатку в «Живому журналі» та на «Українській правді», а потім була поширена через інші інтернет-ресурси та друковану пресу. Злагодженість та швидкість цього процесу відразу зародили сумнів в його спонтанності та само організованості. 22 грудня було проведено першу масову акцію під назвою «Гудок» - організоване масове «гудіння» автомобільними клаксонами. В подальшомупродовжувався піар на «УП» з банерами та серією «промо-текстів» в розвиток ідей проекту - «Майдан-2, або За крок від революції», «Сьогодні найбільш важливий день» «Може, досить їх годувати», «Гайда на погудіти» та ін., було заявлено про створення руху «Третя республіка», почали з'являтися його осередки в містах України.

Політична асоціація «Прагнемо змін» - проект започаткований Костем Бондаренком, який розпочався зі своєрідного кастингу, тобто відбору своїх майбутніх учасників і обіцяє продовжитися серією тренінгів для вже відібраних учасників.

Слід сказати, що обидва проекти не відповідають вимозі висловленій ще на початку цієї статті. Наші виборці втомилися не так від «несвіжих» політиків та партій, як від «несвіжих» ідей. Цю ж прогалину нові проекти не закривають. Вони дійсно привнесли щось нове в українську політику в технологічному плані. Наприклад флеш-моб «Гудок» зазнав достатньо скромної реалізації, проте сам задум та його промоція виявились безпрецедентним для України прикладом вірусного поширення суспільно-політичного тексту.

Перше що зацікавило як журналістів так і усіх громадян - «За чий рахунок банкет?». При цьому називалися прізвища, стосовно обох об'єктів, Януковича, Тимошенко, Ющенко, Яценюка. Обидва проекти зазнали й «ударів» критики, по «Дістали» пройшлася Т. Коробова в статті «Час козлів - провокаторів», по «Прагнемо змін» - П. Мухін, який в статті «Бендеріада Костя Бондаренка» пов'язав цей проект з дніпропетровськими бізнесменами і звинуватив Бондаренка в видурюванні з них грошей. Проте зважаючи на особливості появи проектів та на особи їх очільників, на мою думку зарано говорити про їх інвесторів. Керівниками проектів виступають два політичні технологи - Кость Бондаренко та Юрій Романенко. Слід сказати, що це не найкращі кандидатури для керівництва суспільно значущими проектами. Політтехнологів у нашій країні ніхто особливо не любить, а Романенка ніхто й не знає, вірніше не знав. Чому саме вони є керівниками? Можливо справа тут в особистих амбіціях, хоча більш вірогідно, що мова йде про створення проектів «під ключ», для яких поки що не так важливо хто їх очолює.

В такому разі інвесторів немає, але поки що немає. Мета організаторів проектів може бути наступна - створити, влаштувати гарну промоцію, тобто «розкрутку», з метою збільшити ринкову капіталізацію, а потім «віддати в гарні руки за гарні гроші», або дозволити використати на чиюсь користь, наприклад для організації акцій протесту, народного незадоволення і таке інше.

Цілком можливо що Бондаренко та Романенко намагаються втілити мрію кожного технолога - не працювати над вже існуючим проектом мирячись з усілякими забаганками інвестора, а самим створити проект, а потім віддати його на аукціон. За рік до президентських і мерських виборів, за два роки до парламентських виборів має бути саме вчасно.

Віктор ПАЩЕНКО, політолог

 



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Усього півроку існує Царичанська об’єднана територіальна громада, до якої увійшли чотири сільські ради або 23 села району, проте за цей короткий проміжок часу на території, яку вона займає,...
В городе появился новый департамент с очень интересным названием - по вопросам энергоэффективных технологий и инициатив Днепровского городского совета.Ознакомиться с его положением можно здесь - http:...
Юрій Фоменко

Знакова зустріч

 Інколи трапляються зустрічі, котрі важко усвідомити і оцінити.  Вони раптові і неочікувані. В житті я мав декілька випадкових зустрічей, котрим не можу дати пояснення. Хто це був, як це ста...
Юрій Фоменко

Щастя

Шлях з Кодака понад Дніпром, повз острова Кодачок до Лоц-Кам’янки.  Назустріч мені рухаються два велосипедиста. Ще  далеко щоб їх детально розгледіти, але в їх рухові є відчуття чогось...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Странная страна

Странная страна... Поколение выросшее в 90-х, по сути своей - ещё дети. Часть этих детей сложила головы на войне, часть - похоронила друзей которые были ещё с песочницы, часть отвоевала и навсегд...
Дніпро. Кам’яний хрест на Соборній площі. Біля нього поховано чотирнадцять січових стрільців.1918-1919 рік. Коли вони гинули за Україну, то хтось ділив владу.  А хтось, щоб урвати влади, до...