App Store Google Play

Головне – не помилитися з визначенням світу, який вдосконалюєш

04.12.2008 09:24

- Охарактеризуйте сьогоднішній стан української літератури.

- Українська література сьогодні знаходиться у стадії зростання. Вік приблизно відповідає вікові нових читачів - тобто підлітково-юнацький. Ми вчимося відчувати, вчимося думати, висловлюватися, шукаємо відповіді на базові запитання: життя-смерть, добре-погане і т.ін. Хвороби зростання відповідні - зацикленість на собі, поверхневість, примітив, смиканість, показуха. Йдеться про найбільш помітний потік літератури - той, що викликає резонанс. Звичайно, він не основний за накладами чи попитом, але це те, про що говорять, обличчя сучасної літератури.

Біда в тому, що усі ми - читачі, письменники, журналісти - народилися приблизно одночасно, у 90-ті. Ми фактично не можемо скористатися духовною спадщиною старшого покоління і зростаємо разом, вчимося ходити, писати. Ми не можемо подивитися на себе зверху, ба навіть збоку - бо для цього треба мати досвід життя. У нас дуже низька кваліфікація читачів та письменників - бо де ж її взяти, коли маєш за спиною п'ятнадцять років і чотири прочитані або написані книжки?

- Ваше місце в українському літпроцесі.

- Ми намагаємося бути організаторами цього процесу і водночас як літератори опікуємося тою його ділянкою, яка лежить ближче до власне літератури у її класичному розумінні.

Як організатори ми створили «Гоголівську @кадемію» (gak.com.ua), на яку сьогодні щодня заходить 1200-1700 відвідувачів - читають, пишуть, рецензують одне одного. Це, безперечно, найпотужніший творчий український ресурс, з нього вже вийшли кілька потужних людей у велику літературу: наприклад, Антон Санченко, Олесь Бережний. ГАК - це не тільки робота, але й неймовірна насолода, коли кожен вважає за честь написати рецензію на вірш у віршах, коли читаєш поетичні діалоги, суперечки, продовження, які виникають там, розумієш, що ти живеш в унікальний час в унікальному просторі.

Ну і, звичайно, «Друг читача» - це крок у напрямку створення інформаційного книжкового простору. Ми дійшли висновку, що книжку продає не реклама, а інформація. Людина спочатку має довідатися, що книжка існує, а вже потім вона її купить або не купить. Отже «Друг читача» - це не тільки колективний інформатор, але й колективний організатор :):)

Ну а творчість ми будуємо на продовженні класичної традиції у літературі, шукаємо витоків для майбутнього у ґрунті під ногами і на глибині. Щоб нащадки не думали, що в Україні в наші часи жили тільки прищаві постмодерністи.

- Кумири, авторитети, вчителі у літературі та житті, політичні уподобання.

- Наш кумир - Сонце. У літературі ми в різні часи вчилися у різних письменників - заочно. Очне навчання було коротким, але дуже показовим. Колись у 80-ті, написавши перші фантастичні оповідання, ми подалися на конкурс і потрапити на очі покійному Володимирові Савченку. Він нас викликав на розмову і довго розповідав, що ми стріляємо з гармати по горобцях, що з таким стилем треба братися за великі теми, а не писати всіляку пургу. А потім підвів нас познайомитися до свого вчителя. Це був такий собі Георгій Гуревич, старенький єврей з паличкою у тремтячих руках. Савченко відрекомендував нас, як перспективних молодих. Гуревич подивився: «Ви чекаєте, що я вам щось таке зараз скажу! То я скажу. От часто запитують, чому я пишу не гірше за Гуревича, а друкують Гуревича? А це тому, що я колись вигадав писати про засвоєння нових планет радянськими космонавтами - і якщо ви напишете про те саме, то надрукують все одно мене, бо я перший про це писав і мене вже знають. Отже вигадайте собі нову тему і пишіть, тоді будуть друкувати вас, а не інших». Врешті-решт так ми і зробили. І хоч не стало Гуревича, Союзу, радянської літератури і такого іншого, все одно цей рецепт діє. Отже можна вважати, що ми - учні Гуревича :):)

- Кілька слів про особисте (родина, коханки, -нці, друзі).

- Не будемо повторювати банальностей про дружин-близнючок, спільний дім та таке інше - це пишуть у глянцевих журналах. А правду можна прочитати у наших книжках - там вона без ретуші і глянцю. Філософія нашого особистого життя полягає в тому, що кожен має збудувати його для себе свідомо і на власний смак, інакше доведеться жити на чужий смак - а це дуже незатишно.

- Ваш рецепт вдосконалення цього світу.

- Треба пам'ятати, що чоловік створений за зразком і подобою Господа. А значить він - творець. І має творити світ навколо себе. У кожного свій потенціал і свої можливості - хтось може панувати у родині, хтось береться за місто, хтось за Україну, хтось у світовому масштабі (для цього треба знати мови :) ) Головне - не помилитися з визначенням світу, який вдосконалюєш. Ну а далі вдосконалюй сам і шукай друзів, які вдосконалюють схожі світи для того, щоб приємно було з ними випити чарочку.

Інша література

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Антон МОРОЗ

Синьо-жовта УРСР

За майже 30 років своєї юридичної незалежності Україна й досі не може зруйнувати радянський фундамент, на якому вона продовжує свої потуги стати прогресивною державою. Це стосується як і державних апа...
Юрій Фоменко

Йому було 33...

1983 рік. Хто знав тоді на Курганськім автозаводі, яка буде біографія їх чергового автобуса, виїхавшого з конвеєра на подвір’я підприємства? Хто знав? В степах понад Дніпром возив дітей у школу,...
Сьогодні за сприяння обласної ради мала можливість на власні очити побачити життя в місцях, куди навряд чи б попала не по роботі. Разом з кількома колегами навідували Зеленодольську ОТГ. Місто Зе...
Всі 100% совкових свят жодним чином не прив‘язані до народних традицій чи релігійної обрядовості, не мають жодного коріння в Україні.ВСІ 100% совкових свят - є чиста політика, абсолютний прояв б...