App Store Google Play

Дніпропетровську подарували європейську арену

16.09.2008 23:50

Минулими вихідними Дніпропетровськ із розмахом святкував День міста. Окрасою насиченої культурної програми стало відкриття суперсучасного стадіону «Арена-Дніпро», на якому проходитимуть ігри футбольного чемпіонату «Євро-2012». Споруду цього об'єкта, здатного вміщати 31 тисячу вболівальників, було розпочато більш як три роки тому, й коштував він інвесторам, серед яких називають ім'я «господаря» ФК «Дніпро» Ігоря Коломойського, майже 45 млн. євро. Відверто кажучи, новий стадіон, що відповідає міжнародним стандартам, був для Дніпропетровська справою престижу й, безсумнівно, був би збудований без усякої європейської першості.

Проте коли Україна здобула право на проведення матчів «Євро-2012», початок експлуатації професійної спортивної арени став доречним як ніколи. Тим паче що відзвітувати за справжню підготовку до футбольного чемпіонату місцевій владі, взагалі-то, більше й нічим. Практично в точці замерзання застигла добудова єдиної лінії дніпропетровського метрополітену, не ведуться роботи на транспортних розв'язках і об'їзній дорозі, немає помітного прогресу й у споруді готелів. До відкриття стадіону міська рада лише перейменувала частину вулиці Херсонської на бульвар Е. Кучеревського, а в сквері імені Леніна (!) вирубали старі дерева й оголосили його «фан-зоною». Проте особливої провини за місцевою владою, за великим рахунком, і немає - через відомі події у Верховній Раді та фінансову політику уряду Ю. Тимошенко Дніпропетровськ не лише не отримав обіцяних державних субвенцій, а й не зміг залишити в міській скарбниці заробленого. Власне, про ці упущення в підготовці до «Євро-2012» нагадав і Президент України Віктор Ющенко, котрий узяв участь у феєричній церемонії відкриття стадіону. «Я чекаю від місцевої влади швидкого вирішення земельних питань для будівництва высококласного готелю й належного фінансування транспортних проектів з боку українського уряду», - зазначив у своїй промові глава держави. Ймовірно, авансом мер Дніпропетровська Іван Куліченко отримав із рук Президента орден «За заслуги» першого ступеня, оскільки стадіон будували все-таки приватні інвестори, а не «отці міста».

На превеликий жаль, значна частина десятихвилинної промови Президента була заглушена гучним свистом з трибун і ще гучнішим скандуванням «Дніпро, Дніпро!». Пальці в рота закладали навіть заможні вболівальники та їхні діти, що сиділи у VIP-секторі за чарчиною коньяку й бутербродами з червоною ікрою. Подеколи глава держави змушений був підвищувати голос або робити коротку паузу. Ситуація явно балансувала на межі скандалу, однак представники влади розумно вважали за краще не акцентувати увагу на тому, що відбувається. Журналісти розмірковували, як розцінювати цей інцидент, викликаний чи то п'яним розгулом на трибунах, чи то підступами політичних противників глави держави. Адже квитки на стадіон продавали за чималі гроші, й зібратися на трибунах мали справжні любителі футболу. Так чи інакше, але напруження на стадіоні зняв сам Президент, зробивши перший удар по м'ячу перед матчем ветеранів «Дніпра» й московського «Спартака», які змагалися в пам'ятному для всіх дніпропетровців фіналі футбольного чемпіонату СРСР 1983 року. Після цього у півгодинний грі зустрілися ветерани «Дніпра» й київського «Динамо» зі складу 1988 року. Перемогла в обох символічних матчах, як заведено говорити в таких випадках, спортивна дружба. Пишну церемонію відкриття стадіону «Арена-Дніпро» завершив великий концерт «зірок» української та російської естради, а також традиційний феєрверк.

Організатори свята не поскупилися на масові видовища. У яскравій спортивно-танцювальній виставі взяли участь близько 5 тисяч осіб - професійні артисти й танцюристи, акробати та вихованці футбольного клубу «Дніпро», а також дніпропетровські школярі. Козаки в червоних і синіх шароварах танцювали перед ложею, де знаходився Президент зі свитою, так жваво, що витоптали трав'яний газон ще до футбольного матчу. Проте, подейкують, газон не вирощували на стадіоні, як заведено на європейських аренах, а привезли і розстелили за сучасною технологією.

У той же час, практично «за дужками» урочистих заходів у Дніпропетровську залишилося відкриття найбільшого в Україні пам'ятника й меморіалу жертвам Голодомору на дев'ятому кілометрі Запорізького шосе. Масові поховання людей, які постраждали від сталінського терору, були виявлені тут іще в період горбачовської «перебудови». Однак досі у відкритому полі стояв лише самотній хрест із всохлими вінками. Тепер на меморіалі встановлена шестиметрова скульптура скорботної матері, яка висічена з червоного граніту дніпродзержинським скульптором Гарником Хачатряном. Пам'ятник жертвам Голодомору відкрив Президент В. Ющенко. Щоправда, урочисту церемонію більшість жителів міста, ймовірно через суворі заходи безпеки, змогли побачити лише по телебаченню. Гідно оцінити меморіал вони, очевидно, зможуть уже в листопаді, коли вся Україна поминатиме загиблих.

Вадим РИЖКОВ, «День»



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...