App Store Google Play

В Україні - дурна політика

13.09.2008 14:57

Чи вірите ви в можливість і подальшу життєздатність більшості БЮТ і Партії регіонів?

Зрозуміло, що складно домовитися Тимошенко і Януковичу, зрозуміло, що це багатьом не сподобається, але експерти повинні сказати, що це вигідно. Що вони повинні домовитися про правила гри, про консенсусне ставлення до кризових, серйозних точок. 2 вересня вони не дійшли компромісу не тому, що не було грунту для компромісу. Просто кожен продовжував свою гру. Тимошенко тиждень продовжуватиме: я хочу зберегти демократичну коаліцію. Янукович - той відчув взагалі щось незрозуміле, і чомусь сказав, що треба визнати Південну Осетію і Абхазію. При цьому я впевнений, сказав, не будучи реально готовим до такого визнання. Обов`язок експертного співтовариства сказати, що немає інших варіантів. Будь-які вибори - продовження катастрофи. І президентські, і парламентські. Нова коаліція - це єдиний шанс. І немає у нас інших гравців. Ну є Тимошенко, з її мільйоном проблем, є Янукович з його проблемами і командою. У цих двох є час до президентських виборів - рік. За цей час потрібно внести зміни до Конституції, отже, наступного тижня потрібно починати і домовитися про правила гри понад конституційні норми. Те, що не можна записати, але потрібно передбачити і обговорити. Після цього вони повинні йти на вибори Президента з мінімальною кількістю повноважень. А потім йти на парламентські вибори з новим законом про вибори, із зміненою Конституцією і тоді вони по-чесному конкуруватимуть.

Ви вважаєте, що це добре, коли разом співіснуватимуть два таких сильних політики, а шансів протистояти їм у опозиції буде дуже мало...

Ми вступаємо в період нашої історії, коли потрібні тонкі рішення. Досі вибір був таким: або ми, або ви - і все. Так, це безпрецедентно для України - такий союз. Але ви подивіться, в Німеччині впродовж скількох років конкурували християнські демократи з соціал-демократами. І ось настав момент 50 на 50, і вони з величезним зусиллям створили коаліцію, яка досі живе. Вона живе, але, проте, вони конкуруватимуть і на канцлерських виборах і на найближчих парламентських виборах. Питання не в тому, що зараз БЮТ і ПР домовляться на вічні часи, і буде мир і не буде опозиції. У них будуть серйозні внутрішні суперечності навіть на короткому періоді їх згоди. Але способи реалізації суперечностей будуть не у формі блокування трибуни, а будуть якісь домовленості: ви - нам, ми - вам. І це можливо на короткий період до моменту електоральної конкуренції. Я думаю, було б добре відсунути вибори. Ну, не можна зараз позбутися посади Президента, хоча я б звісно, вважав, що президентські вибори потрібно перевести до парламенту.

А всередині влади опозиція завжди існуватиме. Ну не зможе Юля перетвориться на диктатора, у неї половина уряду буде не її. Так, це вимагає мізків, тонкого маневрування. І це означає, що українська нація проходить випробування не на натовп, а на мізки. Чи вистачить мізків, щоб почати розумно вибудовувати країну, без істерик? Я усвідомлюю, що це складно, що раніше не вдавалося, хіба що в бізнес-проектах. Але всі вони - бізнесмени, може вийти проводити розумну лінію на цей період.

Днями на презентації Інституту Росії прозвучало цікаве питання, які вигоди Україна могла б одержати від грузино-абхазо-осетинського конфлікту?

Україна могла б одержати якісь непрямі вигоди з грузино-осетино-російської війни. Росія після цієї війни буде вимушена переглянути деякі аспекти своєї політики, у тому числі і щодо України. У цьому конфлікті Росія опинилася без союзників. І є привід, щоб росіяни замислилися, як вони дружать з своїми близькими сусідами. Якщо сусіди навіть у такий важкий момент відмовляються протягнути руку дружби...

Можливість сформувати рівні партнерські відносини з Росією здаються нереальними...

Не може бути і не буде прийнятий у демократичній країні варіант: Україна - сателіт Росії, або напівколоніальна або інша залежність. Аналогічно не буде повністю ні прозахідної, ні антиросійської України. Буде проміжний варіант. Україна затиснута між Європою і Росією. Для України головний удар грузинської війни - ускладнення відносин між Європою і Росією. Так, Росія поводиться не завжди адекватно. Росіяни з повагою розмовляють з американцями (сьогоднішній тон - виняток з цього правила) і Старою Європою. Тоном, яким вони іноді говорять, не можна розмовляти навіть з Естонією, я вже не кажу про Україну. Тон їм треба міняти. І ми повинні замислитися, як тримати гідність.

Росія інша, ніж десять років тому. Поки тут залишатиметься флот, вони завжди ставитимуться до народу України, як до співвітчизників за кордоном...

Я не плекаю ілюзій щодо того, які там «хороші хлопці». Але в нас дуже вузький коридор можливостей. Ми не можемо не зважати на те, що в Росії отак, на Заході по-іншому, а Штати ще десять-п`ятнадцять років будуть єдиною наддержавою. Ваші побоювання правильні, але для мене це лише позначає деякі умови завдання і обмеження на його рішення. Якщо вони чогось хочуть добитися від нас, а ми від них, я б не вдавався до вислову, що в нас повинні бути рівноправні відносини. Не буває рівноправних відносин між «маленьким» і «великим», але у маленького завжди є можливості захистити свої інтереси, якщо він поводиться адекватно. Ми сам на сам не зможемо. Європа не може без Росії, а Росія не може без Європи. А вони не межуть, вони межують через нас. У них маленька шийка біля Калінінграда, через Прибалтику ніколи не дружитимуть - там вкорінені вороги. У нас ситуація інша, ми щоразу повинні думати, що там, де ми не можемо забезпечити бажані для нас умови співпраці, ми повинні чіплятися за цю струну взаємодії і зацікавленості Росії в Європі і Європи в Росії. Є "модель спагетті", коли безліччю струн сполучені два сильних і зацікавлених один в одному гравця. У фізиці та й у музиці ви спостерігали, що якщо ви поставите палець і притиснете струну посередині, то буде один звук, якщо трохи збоку - інший. І вам потрібно шукати гармонію звуку, де притиснути палець, щоб отримати бажаний результат і стежити...

...щоб ведмідь не ляснув лапою.

Звичайно, але ляскати лапою в цій ситуації - це суперечить їх інтересам. Вони все одно житимуть відповідно до інтересів, а не до принципів. А інтерес полягає в тому, щоб забезпечити взаємовигідну між Європою і Росією співпрацю.

Що стосується флоту...

Це дуже важка проблема. Росіяни робитимуть усе, що можна, щоб не піти звідти. Я це усвідомлюю. Але це проблема, яку ми не зможемо вирішити самостійно, тільки з Росією. Якщо ми вирішуватимемо самі, то вони не підуть в сімнадцятому році. Їх треба спонукати піти, привернувши до цієї теми зацікавленість Європи і забезпечивши нейтралітет США і якусь не військову зацікавленість Росії. Внутрішнього моря не вийде, ми не знаємо, як будуватимуться відносини з Туреччиною. Користь флоту у військовому сенсі - сумнівна, але в таких ситуаціях, як з Грузією, він набуває сенсу. Якщо Росія одержить підстави вважати, що флот не буде потрібний, то тут повинна бути участь Туреччини і Європи. Звісно, там добре було б мати не флот, російський чи американський, а рекреаційну зону.

Пригадую, на одному з круглих столів ставилося питання про формування нової східної політики.

Номінувати українську політику як пронатівську, антинатівську... важко. Краще визначення нашої політики, це - дурна політика. Хіба діяльність нашого МЗС чи Президента сприяє просуванню країни в НАТО? Ні, звичайно. Якби для нього метою життя було зближення з Європою і з НАТО, то він не ламав би цю коаліцію перед грудневим самітом з питанням про ПДЧ, і напередодні саміту Україна - ЄС. Зрозуміло, що він хоче утвердити себе монархом і розповідає, яка правильна політика повинна бути в України. І тих, кого називають провідником проросійської політики, можна звинуватити в проведенні дурної політики. Ми хочемо жити в демократичній країні. Хочемо перетворень швидко. Але при цьому розуміємо, що свідомість людей швидко не змінюється. Отже, політика може бути тільки така, яка сприймається населенням.

Розмовляла Лана Самохвалова, УНІАН



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Странная страна

Странная страна... Поколение выросшее в 90-х, по сути своей - ещё дети. Часть этих детей сложила головы на войне, часть - похоронила друзей которые были ещё с песочницы, часть отвоевала и навсегд...
Дніпро. Кам’яний хрест на Соборній площі. Біля нього поховано чотирнадцять січових стрільців.1918-1919 рік. Коли вони гинули за Україну, то хтось ділив владу.  А хтось, щоб урвати влади, до...
Максим Мірошниченко

Історичні міфи

Мало хто знає, що Дніпро/Дніпропетровськ/Катеринослав мав назву Січеслав. Ще меньше людей знають, що це - міф. Ще меньше людей розуміють що міфи - це основне, що доходить до масової свідомості з істор...
Максим Мірошниченко

О полиции и провокаторах

Полиция действовала на определенной стороне. Не нашей. Так будет несколько лет. Несколько лет вилкулы будут свозить сюда титушню от Бахмута до Кривого Рога. Проныривать в Днепре и подмучивать электора...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Про деда и победу

Да, кстати, я сама из семьи орденоносных военнослужащих. Не деда, а дедов, прадедов и бабули. Которые прошли Вторую мировую и часть из которых - в братских могилах.Но. Нет никакого праздника. Нет "вра...
Альтернатива парламенту є! Це - Рух "Справедливість"!Альтернатива Порошенку є! Це - Наливайченко!Вдруге ми - Рух "Справедливість" - приймаємо участь у виборах до #ОТГ. Вдруге пишаюся нашою командою!Тр...