App Store Google Play

Цікава анатомія, або що з чого стирчить у депутатів

12.09.2008 14:36

 

На Дніпропетровщині створено координаційну раду з питань виконання програми в рамках стратегії подолання бідності та підтримки жінок і дітей.

Проблема житла на Дніпропетровщині, а особливо в обласному центрі, споконвіку була гострою та болючою. В чергах "на квадрати" роками стояли ще наші бабусі-дідусі та батьки, традиційно отримання житлової площі було чи не найкорумпованішим процесом. Часи змінилися, але проблема залишилася, ба навіть стала ще гострішою та ще більш болючою, адже мегаполіс росте, кількість населення в ньому постійно збільшується, натомість житловий фонд не збільшується, а радше зношується та потрохи руйнується. Звичайно, що існують інвестори, які будують нове сучасне комфортабельне житло, проте далеко не кожна середньостатистична українська родина може дозволити собі придбати навіть напіврозвалені хрущовки по 15 тисяч гривень за квадрат, а про у прямому розумінні золоті елітні квартири годі й казати!

Головні очільники держави змагаються між собою у красномовності, дискутуючи за чиїм же планом будуватиметься соціальне житло: за планом Тимошенко, чи за планом Ющенко. Зрозуміло, що обом хочеться увійти в історію, щоб впродовж кількох десятиліть українці згадували їх, бажано при цьому щоб незлим тихим словом, піднімаючись східцями на 12 поверх своєї "ющенківки" (ліфт знову розікрали), або пораючись з трубами та системами опалення в дешевих, але на сяк-так склепаних "тимошенківках"...

Про реальність розв'язання цієї проблеми власними силами на місцях смішно навіть подумати. Злидотна місцева влада ледь нашкребла 5 мільйонів на святкування Дня міста, а лікарні та поліклініки для обслуговування мешканців вже давно існуючих мікрорайонів змушена притуляти на перших поверхах новозведених комерційних будинків, щиро з цього радіючі, в ніженьки вклоняючись благодійникам-інвесторам та гарантуючи прихильність та поступливість у виділенні чергової земельної ділянки під будівництво наступного хмарочосу. Місту катастрофічно не вистачає лікарень, дитсадків, гуртожитків. Наразі навіть "оквартиреним" вже щасливцям влада не може забезпечити комфортне проживання з відповідною інфраструктурою, що вже говорити про потенційних городян, які не мають свого кутка і невідомо чи матимуть його взагалі. Черга на квартири існує і зараз, однак впродовж останніх кількох років жоден з тих, хто в ній знаходиться, ані на крок не наблизився до заповітних кількадесятьох квадратів.

За підрахунками чиновників, житла у місті нагально потребують близько 30 тисяч сімей. "Нагально" - означає, що сукупний дохід родини не дозволяє винайняти бодай найдешевшу квартиру. От саме на малозабезпечених верствах населення і вирішили зосередитись місцеві можновладці.

За логікою (і за законом!), приватні інвестори мають віддавати містові певну частину квартир у зведених ними новеньких будинках, однак чиновники скаржаться на постійні виверти та ухиляння забудовників від цього обов'язку. Можливо, бізнесмени переймаються через те, що потенційні мешканці люксових квартирок, які віддають за них не одну сотню тисяч (часто навіть не гривень) не надто радітимуть сусідству з малозабезпеченими родинами. А можливо, що забудовники чесно віддають у фонд міста кілька квартир з кожного об'єкту, а вже хтось з місцевої влади за власної ініціативи убезпечує клієнтів будівельних компаній від "соціально-дисонансного сусідства" та виключно з точки зору етичності та естетичності заселяє пожертвувані квартири громадянами більш "підходящого" статусу.

Менш із тим! Нещодавно дніпропетровські очільники вирішили раз і назавжди покінчити з махінаціями у сфері розподілу соціального житла. Проаналізувавши ситуацію, чиновники дійшли висновку, що бракує якогось органу. Це був далеко не хибний висновок, мабуть щонайменше 90 відсотків дніпропетровців погодяться із ним і в один голос безпомилково назвуть відсутнє. Однак, чиновники розсудили інакше і... створили новий орган.

Отже, з легкої руки місцевих франкенштейнів, розподіл соціального житла відтепер контролюватиме спеціальна Наглядова рада, до складу якої увійшли депутати та представники профільних управлінь міськради, а також лідери громадських організацій, які опікуються соціально-незахищеними громадянами.

Якщо врахувати, що в нашому місцевому парламенті зібралося чималенько забудовників, а також їх офіційних та прихованих представників-лобістів, неважко уявити собі дієвість такого контролю. Уявіть, як скажімо Олександр Леонідович Турчин -депутат контролюватиме Леоніда Аркадійовича Турчина-забудовника (НВО"Созидатель")? Ну, і так далі, до нескінченності...

Ще одним напрямком новоспеченого органу є створення Центру матері та дитини. Кмітливі чиновники з'ясували, що більшість матерів, які залишають своїх новонароджених немовлят у пологових будинках, роблять це через відсутність житла. Відтак, наглядова рада взялася пробуджувати материнський інстинкт горе-матусь та збирається запропонувати кожній з них кімнату, в якій можна буде абсолютно безкоштовно жити протягом двох років. Навіть якщо відкинути першу думку про те, де ж саме розташується цей хмарочос (адже залишають далеко не 10-20 дітей на рік), за який кошт його буде збудовано і яким чином він буде утримуватись, все одно залишається безліч питань.

Передбачається, що за цей час (за 24 місяці) жінки знайдуть собі постійне помешкання (не інакше назбирають на однокімнатну від "Созидателя"), неосвічені отримають освіту (за 2 роки! З немовлям на руках!) і з щасливою посмішкою на вустах та зі словами глибокої подяки, які зриватимуться з тих самих вуст, залишать стіни притулку (тобто Центру), який зробив велику справу, наставивши жіночок на шлях істинний. І попрямують вони далі тим шляхом... в ту саму квартирну чергу для соціально-незахищених, яка, як ми вже знаємо, ніколи не рухається у бік зменшення - лише у протилежний.

Найбільш винахідливі можуть подбати заздалегідь і хутенько народити ще одного. Найменш винахідливі просто зроблять те, що збиралися зробити ще два роки тому.

Та й нехай! Матимемо проблему - почнемо вирішувати. Усієї справи - пшик: створимо ще один орган. От тільки тим боком, що до народу - усі ці органи чомусь на одне обличчя. Якщо це можна так назвати.



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...