App Store Google Play

Сорочинський ярмарок: чекали Президента України, а приїхав посол Нігерії

18.08.2008 21:31

Тут можна придбати все:  від традиційних дерев'яних ложок і рушників до масажних крісел та автомобілів. На Полтавщині розпочався Великий Сорочинський ярмарок...  

"Дорога, верст за десять до местечка Сорочинец, кипела народом, поспешавшим со всех окрестных и дальних хуторов на ярмарку. С утра еще тянулись нескончаемою вереницею чумаки с солью и рыбой", -  так описував великий ярмарок Микола Гоголь.

Пройшло майже два століття. А до Сорочинців так само тягнуться потоки людей. Тільки вже не на возах, а на іноземних автівках.   

Ярмарковий настрій відчувається ще за кілька кілометрів від села Великі Сорочинці. Вздовж дороги розставлені вказівники - пузаті козаки, з рукою, витягнутою в бік ярмарку.

Шматок поля край села виділили під парковку. А чом би й ні: 10 грн. з машини - непоганий заробіток. Якщо врахувати, що за 4 дні ярмарку зазвичай відвідує близько півмільйона людей.

Скрізь чути гул і гамір. У продажу є все на будь-який смак і гаманець. Приміром, традиційні вишиванки: з синтетики від 40 грн., а домоткані льняні, вишиті білим по білому, - 600-700 грн. Глечики і решта гончарних виробів, картини, сувеніри, різноманітні товари народного вжитку, аграрна продукція. Банки і страхові компанії розповідають про свої послуги. Українське золото розташувалося по сусідству з біжутерією. Тут можна сфотографуватися в обладунках , щоправда за 10 грн., за таку ж ціну вам поворожать на картах. А за портрет олівцем просять 100 грн.

На відкриття ярмарку цього року чекали Віктора Ющенка. Навіть плакати розвісили: "Вітаємо Президента України". Раніше обіцяв відвідати Великі Сорочинці і Михайло Саакашвілі. Та велика політика стала на заваді. Отже цьогорічний ярмарок відкривав голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев.

- Тут хочеться купити все. Навіть що не треба все одно купуєш. Я вже придбав собі два капелюха, так що в мене їх вже чотири. Є і сорочки-вишиванки - розповідає Асадчев. - Ярмарок притягує до себе як магніт. У нього є своя аура, прекрасна енергетика. Якщо ви навіть нічого не купуєте, можна просто приїхати, посидіти, послухати українську чарівну музику.

Гоголівські герої, яких грають актори Полтавського музично-драматичного театру, з'їхалися на торговище на волах.

- Цього року ми вперше презентували нашу Хіврю - персонажа Гоголя. На кінець-то він з'явився на панській садибі. А до наступного року презентуємо інших героїв творів Гоголя, в основному з "Вечорів на хуторі поблизу Диканьки", - розповідає керівник проекту ТОВ "Сорочинський ярмарок" Світлана Свіщева.

Організатори кажуть, що хочуть залучити до свята більше молоді, тому підготували цікаві розважальні програми, серед яких лазерні, пінні і вогняні шоу.

В цьогорічному ярмарку бере участь біля 30 країн. На відкритті були присутні посли Латвії, Аргентини, Угорщини, Таджикистану, дипломатичні місії з Росії, Австрії, Франції. Навіть завітав гість з Африки. Посол Нігерії Ібрагім Касай придивлявся до української вишиванки для своєї дружини, зауваживши, що орнамент на сорочці схожий з нігерійським.

Палюче полтавське сонце не щадить нікого. Найкраще йдуть брилі.

- Картузи дуже гарно захищають від жари, тому беруть хорошо, - розповідає продавець брилів Микола з Полтави.

- А чому один коштує 30 грн., а інший 200 грн.?

- Солом'яні дорожчі. Адже солому потрібно виростити, пожати, висушити. А з рогози дешевші. Її на болоті збирають, - пояснює Микола.

Від спеки потерпають як продавці, так і покупці.

- Ми дуже задоволені. Єдиний недолік - страшенно жарко, - розповідає подружжя з Яготина. - А ціни нормальні. Придбали корзину, головні убори, сувеніри.

- Внучці віночок купили, покажи який гарний, - додає пан Микола.

Але ціни не всіх влаштовують. Ніна з Дніпропетровська вже кілька років поспіль відпочиває у Миргородському санаторії і традиційно відвідує Сорочинський ярмарок. Все подобається, але ціни "кусаються".

- Таке вбрання гарне. Все хочеться придбати. Але дуже дорого, - бідкається жінка. - Я вчора придбала сорочку, не встояла. Але дорого.

Дід Іван Тимошенко приїхав з Лубен. Вже 65 років він виготовляє гребінці з рогів.

- Це гребінці зі справжніх коров'ячих рогів. Робота вся нелегка. А ця ще і воююча... Як обробляти потрібно роги, то вони неприємно смердять. Я розрізаю ріг, висушую, а потім на огні випалюю і починає смердіти, так само якби палили волос, пір'я, нігті.

- Ви, мабуть, вже не вперше на ярмарку?

- Оце при Хрущові як відкрили, то не було такого ярмарку, щоб я тут не був, - з гордістю заявляє дід Іван.

- Ярмарок змінюється, а чи на краще?

- Для мене ото ловко, як більш уторгую.

- А сьогодні як торгівля?

- Уторгував так собі. Серединка на половинку. Жити можна. На хліб добре вторгував, а на сало ще вторгую, - сміється Іван Кузьмич.

- Торгівля для мене це не є головне. Головне побачити знаменитий Сорочинський ярмарок, познайомитися з цікавими людьми, з цим краєм і себе показати, - розповідає Валентина Войткова з Хмельниччини. - Я привезла на ярмарок свою писанку-зернівку, яка досить знана у нас на Поділлі, і на Україні. Навіть у місті Клівленді в Канаді в українському музеї імені Шевченка є ці писанки. Мені Бог дав таке ремесло в руки і ми вже з дочкою працюємо з цим 6 років.

Писанка Валентини не розписана, а викладена різними зернами. Кожне зерно має свою символіку. Мак оберігає, а гречка приносить у дім мир і злагоду.

- Можна сказати, скільки год я тут був, то цього разу найгірше. Торгівля зовсім погана, -  скаржиться Павло з Івано- Франківщини. - Оренда трошки дорожче. За 4 дні за стенд довелося заплатити 400 грн. Якщо взяти, що я приїхав з Західної України, то воно себе не виправдовує. Може щось трошки зароблю, але не багато. Сюди ліпше приїхати відпочити. Люди відпочивають, пивка поп'ють - їм добре. А я що - сидиш тут, ховаєшся від сонця.

А от іноземні гості всім цілком задоволені.

- Все добре. Товар йде відмінно. Хто бере вино, а заодно і глечик, - розповідає торговець з Грузії Мераб, переставляючи пляшки з вином. - Ми привезли до України наші традиційні вироби, щоб люди дізналися що це таке.

Художник Олексій з Узбекистану теж не скаржиться. Він привіз з батьківщини вироби прикладного мистецтва - шкатулки, картини, мініатюри. 

- Дуже добре йдуть мініатюри. Шкатулки маленькі коштують 80 грн. Великі дорожче. Це "від і до" ручна робота. Сама шкатулка із пап'є-маше. Самі робимо, а потім вже розмальовуємо. Це національний узбецький малюнок.  

- А звідки ви дізналися про Сорочинський ярмарок?

- Минулого року на ярмарку наші хлопці були. Подивилися, сподобалося, казали, гарно приймають узбеків. Цього разу і мені запропонували в посольстві.

Отже від продавців і покупців нема відбою. Тож перед організаторами з'явилася проблема - нестача площі.

- Нам нема куди розширятися. З одного боку школа - з іншого приватні будинки, - розповідає Асадчєв. - Вздовж весь час розширятися неможливо, бо територія, яку має пройти людина, буде задовга. Отже доведеться спільно розглядати, де шукати цю додаткову площу...

Анна Ященко, фото Сергія Светлицького  УНІАН



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...