App Store Google Play

Фанатів наблизять до мистецтва

18.08.2008 22:35

У Дніпропетровську стартував II всеукраїнський архітектурний пленер, участь у якому беруть майстри з різних міст України - Києва, Харкова, Львова, а також з нашого міста. 12 композицій, розроблених та виготовлених під час пленеру, будуть встановлені в сквері Леніна до Дня міста.

Усі скульптури виготовляються із кримського піщанику, який видобувається в Інкермані. Учасники пленеру стверджують, що працювати з ним дуже легко й приємно. «Це м'який камінь, він добре піддається обробці. От лише дрібні деталі з нього важко вирізати - надто кришиться», - говорить скульптор з Києва Микита Зигура.

Композиції планується встановити неподалік від футбольної фан-зони, проте не всі вони будуть на спортивну тематику. Ба більше: на питання стосовно зв'язку майбутньої скульптури із футболом, деякі митці навіть ображалися. «На щастя минули ті часи, коли нам щось нав'язували. Мистецтво не терпить жодних рамок та вказівок », - говорить львівський майстер Петро Старук.

Учасники пленеру є досить відомими скульпторами, більшість із них є членами Спілки художників України. Кожен з них, як правило, має свою персональну виставку, та часто-густо навіть не одну. А от Синькевич, наприклад, є автором скульптури, яку цьогоріч встановили на Говерлі.

Дніпропетровськ представляють Петро Куценко та Віктор Прус. Останній, до речі, називає себе не звичайним скульптором, а монументалістом.

Перший всеукраїнський скульптурний пленер відбувся в Дніпропетровську у вересні 2006 року. Кожен з тринадцяти запрошених авторів реалізував свої задуми, семеро з них створили кам'яних «баб» подібних до тих, які здавна знаходили в українських степах. Саме ці композиції зараз прикрашають Дніпропетровську Набережну.

РІЦ



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...