App Store Google Play

Випадкова осічка, чи початок кінця?

05.07.2008 18:04

На вчорашній прес-конференції  керівник фракції партії Регіонів в Дніпропетровській міській раді Олексій Тішкін висловив здивування стосовно мотивів прийняття Кіровським районним судом рішення про заборону депутатам міськради розглядати будь-які питання землевідводів.

Він звернув увагу на ряд формальних невідповідностей: так, дата подачі позову  - 1 липня 2008 року, а вже наступного дня суддею була винесена постанова. Крім того, постанова суду та позовна заява, надіслані міській раді та міському голові,  датовані 3 липня. Однак, судовий виконавець зачитав постанову суду вже в день проведення сесії, тобто 2 липня.

Така незвична оперативність дій Кіровського райсуду дійсно  дивує, адже зазвичай чекати від них швидких рішень не доводиться. Ймовірно, що така працездатність суду пов'язана із тим, що позивачем була не проста громадянка, а депутат тієї ж ради: нехай і від опозиційної партії на місцевому рівні,  але ж впливової та правлячої на рівні загальноукраїнському. Втім, можливо, що  відверта цинічність та нахабство, яку продемонстрували депутати, включивши цю білими нитками шиту оборудку до порядку денного, шокувала навіть суддів. А оскільки порядок денний сесії міської ради вже традиційно формується буквально в переддень засідання, не дивно, що позов був поданий саме 1 липня. Схоже, що в інший спосіб зупинити дерибан 150 гектарів землі в рекреаційних зонах та центральних районах міста, було просто неможливо.

Ще один "удар" місцевій коаліції  у вигляді прийнятих до розгляду судових позовів про відміну цілої низки рішень про відведення землі був нанесений обласною прокуратурою на вимогу Громадянського активу Дніпра, котрий ще місяць тому вголос заявив про факти існування грандіозної земельної оборудки, яка здійснюється за злочинної змови судів та депутатів міської ради при повній бездіяльності посадових осіб та юридичних служб вкупі, до речі, із опозиційними БЮТ та НУНС, які не оскаржують неправочинні рішення судів.

Олексій Тішкін, до речі, змушений був одноосібно коментувати ситуацію, що склалася, адже решта спікерів прес-конференції - депутати Іна Рудкевич (СДПУ(о), Надія Тоцька (ПР) та начальник юридичного управління міської ради Ярослав Рябчій буквально в останній момент відмовилися від спілкування з журналістами.

За словами Тішкіна, судова влада не має права втручатися в повноваження місцевої влади, тим більше, що прийнята судом постанова фактично забороняє роботу міської ради і змушує депутатів порушувати норму закону про місцеве самоврядування, згідно якої сесія міськради зобов'язана розглядати земельні питання не рідше, ніж один раз на місяць. Олексій Миколайович буквально дослівно повторив слова свого колеги по коаліції, Загіда Краснова, сказані ним ще на тій славнозвісній сесії: "Суди не мають права втручатися в рішення подібних питань. Як проголосують депутати - так і буде!". Отак, по-хазяйськи: обрали - терпіть!

Обурення депутата-коаліціянта можна зрозуміти, адже земельні питання для нього та для решти депутатів, які входять до більшості в міськраді, є дійсно основними і навіть життєво-необхідними: де б ще скромний держслужбовець з десятирічним стажем заробив копійчину на Лексус?

Відтак, якщо можливості впливати на "вирішення" земельних питань немає - то навіщо ж те депутатство взагалі потрібне?  Справді: не ліфтами ж опікуватися вони в цю раду йшли, не ОСББ організовувати, не сміттєзвалища ліквідовувати і не інтереси дніпропетровців захищати. Вибірковість знання закону Про місцеве самоврядування та виконання його норм, особливо в частині обов'язків депутата місцевої ради, підтверджується і тим, що між ХХХ та ХХХІ сесіями пройшло два місяці, протягом яких ні у Тішкіна, ні у жодного з решти депутатів не боліло серце про необхідність не рідше, ніж раз на  місяць розглядати земельні питання.

Головний регіонал Дніпропетровська пообіцяв, що вже найближчим часом постанова Кіровського районного суду буде оскаржена, оскільки всі рішення, які приймає міська рада, на його думку, є виключно законними і не містять жодних підстав для їх скасування. Ба більше: пан Олексій вважає себе та своїх колег жертвами політичних репресій! На його думку, уся ця ситуація є вишуканою помстою Юлії Тимошенко депутатам міськради за те, що в своєму листі, який коаліція ухвалила на одній з попередніх сесій, вони вимагали від Прем'єр міністра виконати свої обіцянки і виділити обласному центру субвенції, передбачені Бюджетом України на 2008 рік.

На фоні внесення таки на останній незакінченій сесії змін до міського бюджету у зв'язку з надходженням обіцяних субвенцій, якщо брати до уваги неодноразові протести прокуратури, громадських організацій і простих мешканців дніпропетровська щодо прийняття міськрадою незаконних, непрозорих та відверто злочинних рішень в частині землевідведень, зрештою якщо прикинути, що базова оціночна вартість тих 150 гектарів становить мінімум 300 мільйонів гривень, а за умови виставлення їх на аукціон міський бюджет отримав би близько 15 мільярдів, останнє припущення Тішкіна тішить (вибачте за каламбур) своєю просто таки вбивчою логічністю, послідовністю та адекватністю.

Ясно як Божий день, що цей бій був лише першим, що лідери коаліції втратили апетит і сон, відшукуючи шпаринку в законі, яка б дала їм можливість довести задуману аферу до кінця. Задля цього вони не погребують нічим, вчергове наплювавши на закони та Конституцію, на прокуратуру, суди та на усіх дніпропетровців, які обирали цих "героїв", і яким сьогодні заборонено бути присутніми на сесіях міськради та знайомитись з проектами рішень, не кажучи вже про можливість висловлювати свою точку зору та впливати на процес. Бо програвати вони не звикли, бо це вперше - буквально за секунду до голосування зупинено надзвичайно вигідну оборудку, бо не хочеться повертати вже отриманий "аванс", на який -  мріялось, - після вдалого закінчення сесії можна буде махнути на місяць-інший  в теплі закордонні землі.

Однак є маленька надія, що справедливість все ж таки існує, причому абсолютно безвідносно до партійної належності. І дарма пан Тішкін так боїться БЮТу і  далекої, але вишукано-мстивої Юлії Тимошенко.

Боятися треба.

От тільки не тих боїться партійний функціонер-дерибанщик, адже міжпартійні розборки місцевих "авторитетів", які не можуть домовитися про те хто з них більший пан і кому, скільки та в якій черговості красти - то дрібненькі квіточки, мишаче вовтузіння. Боятися треба мільйон з гаком дніпропетровців, які не писатимуть своїм депутатам листи з вимогами виконати передвиборчі обіцянки, а просто візьмуть в руки вила і реалізують таки конституційне право на самоврядування, право спільно володіти національними багатствами та право бути рівними перед законом.

Ірина Желдак, ДНІПРОГРАД



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...