App Store Google Play

Прошу порушити мої авторські права

02.07.2008 21:10

В київській книгарні «Є» нещодавно презентували документальний фільм відомого журналіста Юрія Луканова «Три любові Степана Бандери». По ходу презентації з'ясувалося: більшість національно свідомих громадян, які відвідали захід, побачили цей фільм уперше. Хоча презентований фільм вперше показали по телевізору десять років тому.

Таким чином, новою стрічку назвати аж ніяк не можна. Проте інформаційним приводом для презентації стала реінкарнація фільму про Бандеру у DVD-версії. Представляючи новоспечений диск, Юрій Луканов обмовився: «За десять років цей фільм показували по телебаченню часто. Коли цілий, коли - фрагменти. Але майже завжди це відбувалося з порушенням авторського права».

Після цього розмова в залі перейшла в несподівану площину. Спочатку якійсь добродій взяв слово, подякував авторові фільму за його роботу і попросив пробачити порушникам авторського права їхні негідні вчинки. Адже якби не ці порушення, тобто - не покази без відома автора і без відповідних нарахувань йому, патріотичний фільм про славні сторінки історії України та її героїв взагалі зник би з телеефіру. Вдячний добродій не розвинув тему, але, мабуть, міг. Наприклад, в таких випадках часто кажуть: «Замість патріотичних просвітницьких програм нам показують чужомовну бездуховну порнографію з матюками» тощо.

Найцікавіше, що з думкою добродія погодилася більшість присутніх. У тому числі - автор цих рядків. Юрію Луканову навіть довелося пояснювати: мовляв, не потрібні йому гроші, головне - аби титри не вирізали і робили посилання на першоджерело чи автора. Скажімо, «фільм Юрія Луканова» або «фрагменти з фільму Юрія Луканова».

Проте тема, яку порушили присутні, не обмежується згаданою подією. І прохання пробачити порушникам, які роблять хорошу, в принципі, справу, досить показове та актуальне саме в нашій державі.

Наприклад, США вже кілька разів наголошували на тому, що Україна - одна з країн-лідерів із розповсюдження піратської аудіо- та відеопродукції. Піратські CD та DVD, якими широко та вільно торгують навіть у малесеньких райцентрах - це порушення авторських та суміжних прав на інтелектуальну власність. З цим твердженням американців погоджується і ЄС: хочете в євроспільноту - оголосіть війну «піратам».

З одного боку, все ніби правильно. Порушення авторських прав - злочин, який передбачений статтею 176 Кримінального кодексу України. Стаття передбачає покарання винного на термін від 2 до 5 років. Враховуючи це, правники схильні відносити порушення авторських прав до злочину середнього ступеня тяжкості.

З іншого боку, цей злочин ми готові пробачити. Адже злочинці нікого не вбивають, не калічать, не торгують наркотиками та людьми, не фальсифікують результати виборів, не розбавляють молоко і не продають трамадол без рецепту. Порушники прав на інтелектуальну власність лише дозволяють нам економити гроші.

Замість того, аби викласти за ліцензійний диск із потрібним нам фільмом 50 гривень, ми за цю суму можемо купити 2 диски, на яких записані мінімум 20 (!) фільмів. Так, дві третини цього кіна нам на фіг не потрібна. Якість теж може бути кращою. Проте принцип «раз подивитися» і пропозиція великої кількості інтелектуального товару за невелику суму домінує. Ми в більшості своїй готові стати адвокатами порушників.

Правда, останнім часом про злісне порушення авторського права заговорили не лише в культурно-інтелектуальному, а й у політичному контексті. Так, ще свіжа в пам'яті історія з «кулаком Луценка». 16 квітня в Києві з'явився інформаційний бюлетень під назвою «Київська самооборона». Його поширювали біля станцій метрополітену та супермаркетів. На бюлетені зображений логотип ГР «Народна самооборона» - стиснутий кулак, оформлений у кольорі Громадянського руху. Автентична «Народна самооборона» офіційно заявила, що жодного відношення до цієї фальшивки не має. Народний депутат України, член депутатської групи «Народна самооборона» Олег Новиков тоді наголосив: «Ми обов'язково звернемося до правоохоронних органів з проханням провести щодо використання в газеті логотипу «Народної самооборони» - стиснутого кулака, авторські права на який належать лідеру Громадянського руху «Народна самооборона» Юрію Луценку».

Чим закінчилася ця історія - невідомо. У відкритих джерелах інформації не було. Так само невідомо, чи збиралися позиватися в 2006 році до суду представники торгівельної марки Cotex - теж через порушення авторського права на використання бренду. Нагадаю: під час парламентських виборів-2006 розповсюджувалися кольорові листівки з портретом Юлії Тимошенко на фоні згаданої власної назви Cotex, яка, безперечно, відповідним чином запатентована. У тексті листівки писалося щось про клімакс.

І не ясно, як подолали аналогічну проблему керівники газети «ВВ («Вечерние вести»). Мало яка передвиборча агітація в Києві проходить без заяв про появу тиражу псевдо-«ВВ»: газети антибютівського спрямування з фірмовим логотипом та дизайном «Вечірки». Хоча попри крики про великі тиражі «піратської» фальшивки саму газету мало хто бачив.

Так само, як пайки від Черновецького: люди, може, і хотіли б взяти кульочок гречки, та не знають, де і кому його дають. Давайте змоделюємо ситуацію: хтось десь у якомусь районі починає з кабіни вантажівки роздавати продуктові пайки від Черновецького. Мер Києва тут же виступає з заявою: «Подібні акції - порушення інтелектуальної власності на назву «продуктовий пайок»! Продуктові пайки має право видавати тільки міський голова і тільки під час чергової передвиборчої компанії!» І столичні правоохоронці перестануть виявляти наркопритони і навіть ганяти бабусь із біляшами на стихійних ринках - всі почнуть виявляти порушників інтелектуальної власності.

Особливо мене тішать війни за використання інформації в Інтернеті та з Інтернету. Навіть серед фахівців існує радикально негативне ставлення до самої ідеї правового регулювання відносин, які виникають в Інтернеті. Прихильники „Декларації незалежності кіберпростору" Джона Барлоу вважають: мережа Інтернет повинна залишитися „чистою" від законодавчого втручання. Правники ж вказують на масові порушення особистих та майнових прав розмішених в мережі інформаційних матеріалів. Але змушені погодитися: традиційні механізми захисту авторських прав в Інтернеті суперечать концепції свободи інформаційного простору. Наразі всі дискусії впираються в гроші: заплатив провайдеру за безлімітний Інтернет - і читай та дивися на шару, що хочеш.

Вся проблема, на мою думку - в завищеній самооцінці деяких виробників вітчизняного інтелектуального продукту з одного боку і повному нерозумінні того, що саме треба захищати копірайтом - з іншого. Згаданий вище «кулак Луценка» - це лише елемент чорного піару. І між виборами порушувати авторське право на нього ніхто не збирається. Цей кулак, намальований саме так, має яскраве політичне забарвлення. Отже, він власність політична, а не інтелектуальна. Все одно, що печатка чи сейф, де зберігаються членські внески. Зробити пред'яву за кулак чи логотип простіше, аніж піднімати бучу довкола фактів «чорного піару». За політичну діяльність - будь-яку! - у нас, на жаль, не судять.

Тепер пригадайте, хто ще, крім Юрія Луканова, бодай натякав на порушення його авторських прав за межами політичного життя країни. Де вони, величезні ліві тиражі українських книжок, дисків Віктора Павліка, Павла Зіброва чи Степана Гігі (є і такий співак). Де піратські копії фільму «Богдан-Зиновій Хмельницький»? Чому на Петрівці немає «палених» дисків із фільмом «Владика Андрей», який ніяк не вийде в прокат?

Знаєте, я теж готовий пробачити тим, хто захоче вкрасти мою інтелектуальну власність. Бо їхній інтерес до неї означає, по-перше, її певну затребуваність у суспільстві, по-друге, безкоштовну рекламу для мене як виробника. Непотріб не крадуть.

І якщо зараз крадії працюватимуть на мій імідж, то за пару років - уже і на мою кишеню.

Андрій Кокотюха



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...