App Store Google Play

"День закритих дверей" для журналістів

07.06.2008 16:02
День журналіста - це не тільки професійне свято працівників засобів масової інформації. Це свято загальнонародне, тому що важко уявити сучасне суспільство без інформації, без засобів її передачі, без професійного погляду на події і факти нашого життя.

На відміну від історії розвику журналістики та ЗМІ, свято це досить молоде. Встановлене воно було Указом Президента України від 25 травня 1994 року, в якому говориться, що День журналіста відзначається щорічно в день прийняття Спілки журналістів України в 1992 році в Міжнародну федерацію журналістів.

Цього року Президент України Віктор Ющенко, який  своєю посадою завдячує у тому числі і принциповості та сміливості, яку свого часу проявили українські журналісти,  привітав працівників ЗМІ з професійним святом, назвавши  їх одним з рушіїв демократичних реформ і національного відродження України та побажавши і надалі бути вірними своєму високому покликанню і професійній честі, а також об'єктивно і переконливо інформувати суспільство і світ про глибинні соціально-політичні перетворення, європейські і євроатлантичні перспективи України.

До дня журналіста секретаріат Президента України вже традиційно оголошує День відкритих дверей. Представникам медіа пропонується не тільки огляд резиденцій Президента, але і можливість неформально поспілкуватися з головою секретаріату і його заступниками.

На відміну від демонізованої "обители зла" - секретаріату Президента, яким "просунуті" матусі сьогодні лякають своїх малих непослухів, Дніпропетровська влада (яка разом зі своїми старшими братами-нардепами в цей день, схоже, віддала перевагу відвідинам сонячного Криму з нагоди іменин великого й могучого вічно живого Пушкіна) не здатна на подібний подвиг навіть "формально", не кажучи вже про "неформальне спілкування". Навіть в день професійного свята "представників найстарішої професії"(с), яких вона вперто не бажає визнавати владою. Можливо через те, що невгамовну четверту гілку влади важко проконтролювати і тримати в руках, як три попередні гілки, які є незалежними лише де-юре.

А де-факто ні для кого давно вже не є секретом спільна діяльність депутатів, чиновників виконкому та суддів задля задоволення власних потреб та інтересів. Не секретом є те, що суди "прикривають" незаконні рішення сесій Дніпропетровської міської ради, а посадові особи та підрозділи виконкому міської ради готують та виконують ці рішення, не оскаржуючи їх в апеляційному порядку.

Не є секретом і те, що ні депутати ні чиновники не в захваті від розголосу, який завдяки журналістам отримують деякі їх вчинки та рішення. Саме тому деякі "незручні" представники ЗМІ вважаються персонами нон-грата у владних будівлях та приміщеннях. Саме тому за їх наказами приватні та державні охоронні служби нахабно та брутально перешкоджають діяльності журналістів, порушуючи при цьому як Конституційні, так і моральні норми та норми Закону.

За висновками моніторингу, проведеного проектом "Телекритика", регіональні українські медіа та професійні журналісти працюють в умовах неналежного дотримання свободи слова. Предметом моніторингу були рівень свободи слова, фахова захищеність журналістів та професійні стандарти. Якщо з боку центральної влади тиску на ЗМІ майже не існує, то ситуація в регіонах досі залишається невтішною: регіональні медіа не відчувають можливості працювати вільно насамперед через вищезгадану тісну зв'язку місцевої влади та судів. Журналісти бояться судових позовів, оскільки наперед знають, що у будь-якому випадку їх програють.

Природньо, що ті ЗМІ та окремі журналісти, яких місцевим чиновникам не вдалося "підгодувати", або приборкати іншими методами, оголошуються ними "замовними інформаційними кілерами", "брехунами та "негідниками". Було б безглуздо заперечувати факт існування в Дніпропетровську, як і в усій Україні, так званої "джинси" (прихованої реклами, або замовлених статей під виглядом звичайних журналістських матеріалів), у тому числі і відверто "чорної" та брудної. Так само безглуздо заперечувати і те, що самі ж "жертви" проплачених матеріалів, які регулярно демонстративно висловлюють своє обурення діями представників ЗМІ, не гребують за лаштунками "замовити"  тим же журналістам своїх колег, партнерів, політичних або бізнесових суперників.

В будь якому разі, навіть існування цього безсумнівно ганебного явища не виправдовує використання силових та протизаконних методів захисту владою "честі, гідності та справедливості", як це відбувається сьогодні.

Отже, чергове професійне свято для дніпропетровських медійників та журналістів поки що залишається святом "со слезами на глазах".

Ірина Желдак, ДНІПРОГРАД



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
До того, як у мене з'явилася ця фортеця, я орендувала спочатку величезну "сталінку" біля залізничного вокзалу, а потім - однокімнатну кавртирку на проспекті Героїв, у якій не було ані ліжка, ані шафи,...
Максим Мірошниченко

Що Ви знаєте про Лі Кван Ю?

Нещодавно зустрів одного активного блоггера. У 2013-му році він, свята душа, "топив" за Майдан. У 2014-му році "топив" за АТО, добробати, потім ЗСУ. Постійно шось там пише про "зраду", "перемогу", ана...
В принципі реальне відношення до військових і реальне побратимство серед них у Дніпрі ми бачимо на прикладі стрілянини на Гагаріна. Купа орангутанів з бойовими автоматами вбила двох військових. У тих...
Усього півроку існує Царичанська об’єднана територіальна громада, до якої увійшли чотири сільські ради або 23 села району, проте за цей короткий проміжок часу на території, яку вона займає,...
В городе появился новый департамент с очень интересным названием - по вопросам энергоэффективных технологий и инициатив Днепровского городского совета.Ознакомиться с его положением можно здесь - http:...
Юрій Фоменко

Знакова зустріч

 Інколи трапляються зустрічі, котрі важко усвідомити і оцінити.  Вони раптові і неочікувані. В житті я мав декілька випадкових зустрічей, котрим не можу дати пояснення. Хто це був, як це ста...