App Store Google Play

Байдужих більше немає

19.02.2008 00:59


В суботу, 16.02.2007р., на поважне промислове місто Дніпропетровськ чекала досить незвичайна подія. До нашого міста ділових, зайнятих та солідних людей завітали люди зовсім іншого складу - не байдужі.

І виявилось, що і «в нас їх є», як казали колись в Одесі. Принаймні, публіка в палаці Метеор, де проводився концерт в рамках акції «Не будь байдужим» «Зроби подарунок Україні, переходь на українську мову» була незвичайно жвава, водила хороводи під звуки бандури й кобзи гурту «Гуляйгород», шалено стрибала під «Їжачка» «Фліта», розслаблено танцювала під українську рагу в виконанні «Флайzzи» і душевно підспівувала «Моторролі» й «Мандрам».

Здивувала мене замала, як на безкоштовний, концерт кількість зайвих людей. Багацько дівчат та хлопців було в вишиванках, деінде чути було українську, дехто намагався танцювати гопака, або хоч щось до нього подібне. Додавали «українськості» дійству й яскраві значки з іронічним написом «Міняю часы на годинник», які роздавали волонтери руху «Не будь байдужим».

Слухачі запалювалися поступово. І ті, хто все ще переминався з ноги на ногу під час виступу «Гуляйгороду», прийшли до руху під драйвову музику  «Фліту» і зовсім розслабилися під завідні ямайсько-українські пісні «Флайzzи».

Однак кульмінацією концерту як на мене став виступ «Моторроли». Їм підспівували всі. Зі сцени летіли в натовп мильні пузирі, яскраві стрічки і гарні пісні. З першими акордами «8го кольору» потягнулися догори запальнички й мобільні. В залі стало світло та душевно. Слова пісні вигукував здається кожен. Не залишилося байдужих. Мета була досягнена.

Душевний і завершальний виступ «Мандрів» закріпив успіх.

Дорогою додому помітив, що в маршрутці кожен другий читає «Український тиждень» або книжку-помічник по переходу на українську мову, роздані під час акції. Можливо байдужих і справді поменшало? Хотілося б, щоб це було правдою.

фото - Viktor Kruk

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Все одно всі залишаються при своїй думці чи інтересі, але ж...Ірак, Югославія і її правонаступники, Сьерра-Леона і Ліван, Афганістан і Ліберія, і т.д.Українські військові увесь час незалежності прийма...
Анастасія ГОРЯЧА

І знову про мову

Неможливо не помітити значні зміни у поширенні української мови хоча б у Дніпрі. У місті, де більшість людей звикла говорити російською. Хоча й назвати російською мову дніпрян досить важко, це скоріш...
Колись я вимкну телефон, відкладу всі справи і напишу велику розлогу статтю про два Дніпра...Коментарі під деякими новинами Дніпрограду наполегливо повертають до дійсності: саме це місто менше 10 рокі...
Ігор КУЛІКОВСЬКИЙ

Про естетичність топономіки

Все одно якось бентежить напрямок думок у деяких коментаторів: мати і сприймати у Дніпрі вулиці Робесп'єра і Гарібальді, Одоєвського і Менделєєва (не плутати з Менделом Шнеєрсоном), Марата і Вагн...