App Store Google Play

Критик - це як стиль або ГОСТ!

28.11.2007 01:22

Ви директор мистецької агенції Арт-Вертеп і головний редактор однойменного сайту, як це все починалося? Чому ви захотіли цим зайнятися, що вас спонукало, які ви ставили перед собою цілі?

Точніше назвати мене автором та керівником, хоча офіційно - я директор та головний редактор. А в справі виконую функції менеджера, куратора, продюсера.

Ідея створення сайту, як можливість об'єднати всі напрямки сучасного мистецтва, виникла після проведення в 2001 році фестивалю «Вертеп на Вертепі», першого фестивалю, що був організований іще тоді не існуючою Мистецькою Агенцією «Арт-Вертеп».

По-перше, «Арт-Вертеп» був створений як необхідність показати комусь творчість своїх друзів: музикантів - mp3, поетів - тексти, художників - галереї.

По-друге, як певний інформаційний канал з інформацією про те, «що, де і коли»!

Зі своїм першим дизайном, з простеньким адмініструванням, сайт побачили в 2002 році. Тому святкування п'ятиріччя сайту (на даний момент загальноукраїнського громадського арт-порталу) пройдуть цього року в рідному місті. Андрій Жуковицький (зараз мешканець Москви), а в той момент один із найцікавіших дизайнерів міста, намалював перше обличчя сайту. Життя в картинку вдихнув інший приятель - і тоді, і зараз, один із найцікавіших програмістів міста Олексій Іванкін. Він продовжує його модернізувати, і він дав сайту назву. При придбанні домену виявилось, що задумана назва, а саме вертеп.dp.ua, вже зайнята, і пропозиція додати до нього приставочку «арт» (тоді ще не таку заїжджену) була моментально прийнята (по телефону). Назва сайту через кілька місяців дала ім'я Мистецькій Агенції:) Пізніше з'явився арт-Інтернет-магазин, всеукраїнська афіша, тисячі галерей, журналісти в різних містах країни, щоденні новини, партнерство в найбільш крупних культурних подіях України, декілька десятків тисяч зареєстрованих користувачів і відповідна по кількості розсилка новин. Концептуальною і, на мій погляд, дуже важливою, залишається можливість безкоштовного розміщення своїх робіт на сайті, можливість показати себе величезній аудиторії, розмістити вчасно цікаву інформацію.

Чим є Арт-Вертеп поза сайтом? Чим ви займаєтеся?

«Арт-Вертеп»: Громадська організація, ряд приватних підприємств, музичне видавництво та промоційна студія «Lift», гурт «Вертеп», віртугалерея «Барзо», Книжковий клуб «Білокнижник», справа яка має безкінечне продовження, тощо...

Скільки людей зараз працює над Артвертепом-аґенцією і Артвертепом-сайтом? Хто ці люди, як вони приходили?

В офісі, він же Книжковий клуб «Білокнижник», що знаходиться за адресою вулиця Червона Площа, 3, в центральному історичному районі міста, біля Троїцького собору, з 10-ї ранку до 10-ї вечора працює 7 людей. Час від часу на 40-ка квадратах, до яких входять зала з книжками/дисками/сувеніркою, офісне приміщення, директорська кабінка, кухня та туалет, розміщається до кількох десятків людей. Тут, бува, працюють монстри сучукрліту, відеоператори переганяють якісь файли, фотографи редагують свої візії тощо. Так чи інакше, в той чи інший час, над тим, і тим, і ще багато над чим іншим працюють десятки людей, в офісі чи за його межами!

Якщо про персоналії: Віталій Кучеренко - керівник проекту «Білокнижник», людина що перша почала просувати на дніпропетровський ринок українську книжку та музику; Ігор Волошин - керівник ПС «Lіft», арт-директор та керманич першого на Дніпропетровщині арт-клубу «Торба» (м. Дніпродзержинськ), який довгий час був центром та певною школою для багатьох музикантів та ін. митців в регіоні та за його межами, він же лідер гурту «Ступені».

Тетяна Гуревич (художник та дизайнер, довгий час контент-менеджер сайту) та Олександр Чиж (перший редактор сайту) - наразі живуть далеко від Дніпра, у Києві та Львові відповідно.

Про багатьох з нас можна довго розповідати - про митців, менеджерів, інвесторів, журналістів, людей багатьох професій, що так чи інакше творять культуру.

Вони всі значно більше, ніж працівники «Арт-Вертепу», вони партнери і творці СучАрту, як і багато інших, невидимих широкому загалу, або знаних професіоналів в інших галузях! Так, Вікторія Наріжна, письменниця, перекладач, поетка, зайнята публічна молода жінка накреативила разом зі своїм чоловіком Ігорем Петровським мішок з гаком і щиро продовжує це робити! Олександр (Пушкін) Кузьмюк - в першу чергу знаний як фотограф, його фотогалереї вже зараз є історією!

Як відбувалося Ваше формування як журналіста? Коли і як Ви зрозуміли, що мусите комусь про щось розповідати?

Формування відбулось тоді, коли не втрапив на щойно відкритий в Нац. Університеті факультет журналістики і встиг вступити до істфаку. А розуміння настало десь років у шість!

Нещодавно Арт-Вертеп змінив адресу і дизайн сайту згідно зі світовими тенденціями перетворення порталів у соціальні спільноти... Розкажіть трохи більше про веб 2.0 можливості нового артвертепу? Що вже працює і що нас чекає в майбутньому?

Все, що є доброго від соціальних спільнот, Арт-Вертеп буде у себе розміщувати поступово.

Наразі є вираження свого ставлення до автора (подобається / не подобається), можливість ведення власної стрічки на сайті, де постяться події, новини тих авторів, котрі йому симпатичні, а також можливість публікації своїх творів, фотозвітів та мп3 чи матеріалів про авторів.

Що особисто Вам подобається з того, що зараз робиться в Україні? Ваші останні враження?

Направду, те, що відбувається в Україні, більше непокоїть, ніж подобається. І так багато років, чим далі, тим гірше! Про це йдеться в Маніфесті «Україна - зона культурного лиха!», ініційованого братами Капрановими.

Що стосується: візуальне мистецтво - ок, література - ок, музика - ок. Кіно - не подобається, бо його не знімають! Театр - несформований, та в стадії експерименту, що вже краще, ніж нічого!

Які зараз тенденції в культурі та мистецтві? В середовищі митців і «споживачів мистецтва». Чи можемо ми говорити про «моду на мистецтво»? Чи втрачає мистецтво від своєї популяризації?

Мистецтво не може втрачати від популяризації! Може модернізуватись, можуть втрачати митці, а скоріше та частіше вони все ж отримують. Все більше відчувається брак фахових менеджерів в галузі арт-бізнесу! Все частіше з'являються дилетанти, які себе вважають фахівцями. Та сам процес активний, і не без розвитку. Щодо моди, то говорити напевно про це зарано, та якісний продукт і адекватний споживач, тобто товар та покупець, все частіше знаходять себе. Замовник стає все вибагливішим (і, часто, приємно обізнаним), а саме мистецтво все більше розгалужується. Наша основна мета - створити прецедент, за кількістю проведених акцій з'явилась якість, і сьогодні все менше людей, яких дивує, що є сучасне (читай якісне) в культурі та мистецтві.

Якби Вам довелося вибирати між формою і змістом, що би Ви вибрали?

Не залишаюсь прихильником чогось одного, через це і форма, і зміст часто міняються. І вибір робиться часто сам! Мене важко назвати споживачем, я відразу дивлюсь на більшість проявів арту, як менеджер. Тільки тоді, коли забуваєш про свою професію, при знайомстві з чимось новим, тоді розумієш що це САМЕ ТЕ! І тоді, напевно, знаєш, що форма та зміст не грають ніякої ролі! А найцінніше ти піймав, і за це треба не забути подякувати Творцю!

З розповсюдженням інтернету, виникненням блоґів, загальним технічним прогресом, які нові можливості з'являються у мистецтва, перед якими викликами воно може постати? Як ви прогнозуєте подальший його розвиток, зокрема в Україні. Здавалося б, це дуже сприятливе середовище...

Була і є величезна медійна проблема! Друковані ЗМІ, які б приділяли увагу сучасному мистецтву, можна перерахувати на пальцях однієї руки. ТБ та радіо віддають культурі чи цікавинкам мистецтва соту частину свого ефіру. Тому Інтернет лишається найдемократичнішим провідником арту в Україні. Кількість користувачів - збільшується щоденно!

Ці люди не складуть попиту на сучасний арт, вони не наводнять навіть тих нечисленних галерей, артових фестивалів чи клубів з живою музикою, які ми наразі маємо. Тому без масовості, популярних ТБ та радіо, друкованих ЗМІ, ми приречені продовжуватись як малокультурна нація!

Поява блоґів - ще одна видима можливість бути почутим. І формування хай і віртуального, та все ж власного середовища, тягне за собою ще один пласт культури! Тепер справа за швидшим поширенням Інтернету, його якістю та ціною.

Як відрізнити мистецтво від немистецтва? Де межа між сучасним мистецтвом і порожнім епатажем?

Дуже часто ці речі зливаються в єдине ціле! А взагалі достатньо послухати себе: або тебе «торкає», або лишає байдужим.

Яка роль критиків у формуванні мистецтва і всього творчого процесу?

Критик - це як смак або ГОСТ!

Життя - це сон чи гра?

Гра!

Ярослав Ажнюк, ЛАМП!



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...