App Store Google Play

Сторінка редактора

15.11.2007 00:42

Доброго дня, шановний відвідувачу! А також добрих ночі, ранку, вечора чи коли ти там уперше попав на цей сайт. Я, як головний редактор цього порталу, вітаю тебе і запрошую приєднуватися до нашої спільноти дніпроцентристів. Хоча зачекай, спочатку мабуть потрібно дещо пояснити, а потім дійдемо й до дніпроцентризму.

Коли починається будь-яка нова справа, неодмінно виникають питання "А навіщо?", воно є ключовим при розробці і виконанні будь-яких проектів, випереджаючи питання "Хто?" і "Що робить?" Не намагаючись зменшувати авторитету інших активістів нашого об'єднання, або якось переспівувати чужі слова, скажу відверто про себе.

За останній час мене навколишня дійсність, в тому числі ЗМІ, занурили в політику. В результаті я знаю всі звички і всю родину Президента, щодня можу бачити по телевізору чи не половину Верховної Ради, щороку ходжу на вибори, оцінюю разом із Савіком Шустером інвестиційну привабливість "Укртелекому"... А ще мені кожного дня доводиться їсти. І добиратися на роботу. Ходити вулицями. Зустрічати зі школи дитину. Спати кінець кінцем в холодній квартирі і митися з черпачка. І в процесі всього того я розумію, що мені зовсім не до того, чи приєднається до "демократичної коаліції" Литвин, хто в результаті фінансував Бродського і ким же таки працює Андрій Ющенко. Більш того, я впевнююся, що всі вони не здогадуються про існування маленького мене, і їм ще більше не до того, що десь там якийсь Тімур перелазить через гори сміття чи топає сходами на дев'ятий поверх, бо ліфт працював в останнє тиждень перед останніми виборами.

Один непересічний Сашко не хотів бути Героєм України, бо вона їх не цінує. Я втомився бути патріотом України. Я хочу бути патріотом чогось маленького й зрозумілого. Можливо, хтось із вас мене засудить, але мені важко бути водночас патріотом Криму і Карпат, Одеси і Києва... Я патріот одного чудового і зеленого міста на Дніпрі, де я народився, закінчив школу, отримав освіту, де знайшов кохання, улюблену роботу, купу друзів, де живу зі своєю родиною. Я - патріот Дніпропетровська!

Коли я почув про Громадський актив Дніпра, в мене було подвійне відчуття. З одного боку мені сподобалася ідея. Можливо, я носив її в собі давно, тільки не міг оформити. З іншого було велике застереження - "якась нова політична машина" типу "Громадянської сили". Познайомились, поговорили - пройшло. Тепер я знаю, куди можна прикластися. І я можу переконати інших.

Годі рвати один одному чуби, дивлячись на телесеріал "Верховна Рада". Подивись навколо. Хто будує у тебе у дворі, корчуючи вікові дерева і зносячи дитячі майданчики? Хто везе тебе на роботу й з роботи і за скільки? Хто не вивозить всі ті гори сміття на твоєму дворі? Хто святкує в день всеукраїнської жалоби? Хто встановлює тобі такі смішні тарифи на воду, світло, опалення? До речі! Кожен з вас може назвати десятків зо два депутатів Верховної Ради. А чи може хтось назвати хоч десяток депутатів міської ради нашого міста? А свого, закріпленого за вашим районом депутата? А хоч одну постанову за останні півроку - хто її вніс і як в результаті за неї проголосували?...

Колись довго спостерігав за суперечкою двох дуже поважних дядьків на тему "Хто врятує Україну?" Вислухавши по два десятки аргументів за версії "Юля" і "Віктор Федорович", зрозумів - тільки простий українець. Кожен врятує себе. Свою хату, яка скраю, свою родину, яка за столом, а вийде, що і Україну - бо в нас іншої нема.

Я зробив свій вибір. Я не буду миритися із корупцією, неосвіченістю, бюрократією, недбальством, здирництвом, рекетом і насильством в одному окремо взятому місті. Там, де я живу. А ти?

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Дана новина попалася на очі випадково – через моніторинг новин по Дніпру. Від Дніпра тут якщо чесно лише аеропорт, але сама новина – просто пісня. В тому сенсі, що є наглядною ілюстрацією...
Ігор КУЛІКОВСЬКИЙ

В одній країні...

В одній країні керівник республіки пішов в замєс з міністром МВС. (опускаючи терміни "псевдо", "помилка", "404")Хтось казав про різність ідеологій і глобальні політичні мотиви. Хтось казав про "руку о...
Максим Мірошниченко

Не лише початок, але й поворот

21 листопада - це не тільки початок Революції Гідності. У цей день у 1920-му році уряд УНР перейшов польський кордон і назавжди втратив територію. 12-тисячне військо та урядовці вірили у те, що продов...
Так заведено, що у дошкільному та шкільному віці дитини батьки вигадують додаткові заняття своєму нащадку і відводять на всілякі секції. Одразу після народження, зазвичай протягом року відбувається ці...